Петр Коломиец - День сірої хвилі

Отож Роні Куперу доводилося вирішувати долі лише “рожевих” клієнтів “Ескадрону милосердя”. А з кожним місяцем їх ставало дедалі більше. З чим це було пов’язано? Скорочувалися урядові асигнування та добровільні пожертвування Спілки соціальних реформ, і, відповідно, у сіті погіршувалося харчування. Вже не приходили у місто замовлення на робочу силу, і в клієнтів танули надії на повернення до нормального людського існування.

Рожевий колір картки здебільшого прирікав того чи іншого клієнта на вигнання з сіті. Це був крайній захід, і шеф “Ескадрону милосердя” завжди неохоче зважувався на нього. Надто велика кількість вигнанців із міста могла б підірвати довір’я до очолюваної ним організації.

Доля чотирьох “рожевих” вже була вирішена. Наркомани з повним розладом психіки. Психоаналітичні методики виховання не допоможуть. Купер чітким почерком наклав резолюцію: “Негайно виселити!”.

А от п’ята картка?.. Шеф “Ескадрону милосердя” давно стежив за “рожевим” Роджерсом. Понад півроку тому здобув дозвіл на проживання в сіті, надзвичайно ерудований чолов’яга… Дехто припускає, що він мешкає в сіті під вигаданим прізвищем, але зібрати на нього грунтовніше досьє не вдалося. Біографія оповита суцільним туманом. Протягом останніх кількох місяців поводив себе надзвичайно зухвало, легко знаходив спільну мову з десятками різних клієнтів, цікавився їхніми думками, поглядами, переконаннями. Його невеличка кімнатка на Четвертій кільцевій стала навіть своєрідним клубом. Кожного вечора він приймав гостей. Дивно й незрозуміло. В сіті люди здебільшого уникали знайомств і взаємних контактів.

Купер знав, що говорив Роджерс своїм відвідувачам. Його розмови — нищівна критика всієї діяльності “Ескадрону милосердя”. До того ж, це була аргументована критика. Шеф вбачав у Роджерсові свого особистого ворога. Кілька разів він змушував бунтівника міняти помешкання, переводячи його щоразу в нове середовище. Жодного ефекту. Не допомогла і куца система спокушення пільгами. Марними виявилися сподівання на навіювання за допомогою гіпновізора, на обезволюючі пігулки та інші психотропні препарати, які можна було підмішати в страву клієнта чи розбризкати в його кімнаті.

Одне з двох: або Роджерс мав надзвичайно міцний організм, про що, до речі, свідчили й результати медичного огляду, та неймовірно загартовану нервову систему, або ж він знав всі методики психоаналітичного виховання і вмів гальмувати їхню дію. Куперу, врешті-решт, довелося обмежитись лише збиранням інформації про всі слова і вчинки “рожевого” клієнта. Двічі нейронно-обчислювальна машина “Стелла” під час консультації видавала на нього рожеву картку і стільки ж разів Купер не наважувався ухвалити якесь рішення.

Ув’язнення в камері та операції по промиванню мозку надто ризиковані. А якщо в небезпечного клієнта не вдасться викликати амнезію, провал у пам’яті? Тоді ж вибухне величезний скандал. А цього слід уникнути за будь-яку ціну.

Та досить церемонитись з Роджерсом. Вигнати й край! Хай не баламутить клієнтів, Де дідька!..

Купер написав на ріжку рожевої картки: “Негайно виселити!” Що ж, нарешті здихався! Геть цього причепу! Роджерс уже здавався шефові не конкретною особою, яку завтра примусять залишити сіті, а своєрідним уособленням усіх тих крикунів і критиків, що без угаву паплюжать діяльність “Ескадрону милосердя”. Надто їх вже багато розвелося останнім часом. Невже вони не бачать, не розуміють: іншого виходу немає, надра країни виснажені, острови перенаселені, поступ автоматизації не зупинити.

Людина не здатна конкурувати з електронними системами управління верстатами та агрегатами.

За підрахунками спеціалістів, армія безробітних нинішнього року зросте ще майже на півмільйона чоловік. Для експорту країні потрібні дешеві товари. А їх можна виробити лише в тому разі, коли максимально зменшити вартість робочої сили в промисловості. Отже, геть людей з цехів заводів і фабрик! Над усе дешевий експорт!

Купер завжди вірив у те, що задля спільного блага безробітних доцільно зібрати докупи у своєрідних гетто, встановити за ними пильний нагляд, міцно взяти в шори. Треба покласти край грандіозним демонстраціям, позбавити опозиційні партії голосів численних виборців. Зрозуміло, безробітним слід лишити певні радощі життя, у першу чергу, деякий комфорт. Тут не можна допускати відвертого насильства. Замість полісмена на вулиці — вчений у білому халаті. Замість гумового кийка — наукове, витончене керування психікою тисяч людей. Наука вже дала потрібні для цього препарати й методики. Йшлося вже про, так би мовити, масовий експеримент, в орбіту якого б потрапили величезні юрми людей.