Юрій Сафронов - Вогненний водоспад

Чадаз поволі підвівся зі свого місця і, дивлячись у вічі Гону, дуже спокійно сказав своїм звичайним тихим голосом, що змушував усіх напружувати слух і зір і дотримуватися тиші, аби почути:

— Я згоден з колегою Гоном. На кожну гіпотезу справді не варт витрачати дорогоцінних комірок пам’яті Щехса.

Очі Гона загорілися радісним вогнем. “Невже він справді поступається Щехсу? Щось не схоже на Чадаза. Можливо, пастка?” Радість Гона була передчасною. Чадаз перевів погляд на голову засідання і так само спокійно вів далі:

— Саме тому я міг би запропонувати зараз не відводити на гіпотезу Гона жодної комірки пам’яті Щехса. його гіпотеза про загадкову, надтаемничу реакцію на поверхні Б-62/1602 обгрунтована ще менше, ніж наша. Ймовірність виявлення нової реакції на Б-62/1602 у декілька разів менша, ніж ймовірність виявлення життя на одній з її планет. Але я не пропоную використовувати Щехса тільки для наших досліджень. Одну п’яту частину комірок пам’яті наша група може відвести групі Гона. Все ж таки вірогідність відкриття нової реакції не дорівнює нулю, хоч і дуже близька до нього. Ми визначаємо це.

Якби Гону привселюдно дали ляпаса, він образився б менше

— Це не наукова розмова! — гнівно закричав він.

— Не я її почав, — незворушно відповів Чадаз, не підсилюючи голосу.

Слова Чадаза, мовлені спокійним тихим голосом, справляли на аудиторію сильніше враження, аніж гнівні вигуки запального Гона.

Один за одним виступали прихильники цієї й іншої гіпотез.

— Ми одержимо уявлення про невідому цивілізацію, познайомимося із зовсім новою культурою, запозичимо в мислячих істот іншої планети силу-силенну нових знань, — казали прихильники Чадаза. — Це значно цінніше, аніж відкриття однієї нової реакції.

— Але ж наявності цивілізації, більше того, наявності самої планети біля Б-62/1602 зовсім не доведено!

— А радіосигнали? Останні дослідження доводять, що вони мають закономірний характер.

— Чому ж ви досі їх не розшифрували?

— Заважають природні перешкоди. Однак сигнали рано чи пізно будуть розшифровані.

Що більше сперечалися вчені, то більше і більше чаша терезів схилялася на користь групи Чадаза. Гон сидів блідий, нервово кусаючи губи. Він уже боявся, що йому справді не виділять на Щехсі комірок пам’яті. Але суперечка кінчилася не так трагічно. Після голосування виявилося, що групі Гона виділено 3/7 ємності пам’яті Щехса, а групі Чадаза — 4/7. Перемогла цікавість до нового життя.

Так вивішилася суперечка двадцять п’ять років тому. Гон вважав себе ображеним. Можливо, саме після цього голосування він і вирішив узятися до експериментального вивчення головних частин комет.

Через п’ять років, коли Щехса ще було видно із Лтеці тьмяною зірочкою, Гон загинув разом з усіма членами своєї експедиції, його ракету, що залетіла всередину головної частини комети, затерло величезними кам’яними брилами.

На Лтеці біля Центрального Залу йому було поставлено пам’ятник…

Тільки-но Щехс розпочав свої передачі, усі колишні члени комісії з’їхалися з різних кутків планети до Центрального Залу.

Чадаз, уже зовсім старий, зайшов до залу з великою свитою асистентів і учнів. Картини давноминулих подій виразно спливли в його пам’яті, тільки-но він сів до столу наради. Тут сиділи усі ті, хто виряджав Щехса в дорогу двоє з половиною десятиріч тому. За традицією всі сіли на свої місця. Чадаз обвів зал очима. Порожнювало й місце Гона. Двадцять п’ять років — великий термін, а смерть невблаганна. Не було колишнього голови. На його місці сидів новий молодий вчений. Щемливий біль раптом охопив Чадаза. Він відчув зовсім ясно, фізично, матеріально, як нестримно відходить життя, як мало йому залишилось, як багато він ще не зробив…

Слова голови, який згадував заслуги його групи, що наполягла двадцять п’ять років тому на дослідженні невидимої планети, чомусь дратували його.

— Тепер усім зрозуміло, що групі Гона надаремне було тоді відведено 3/7 пам’яті Щехса, їх треба було передати групі Чадаза. Зараз через цю помилку ми можемо одержати менше даних про нову планету. Щехс вийшов у нас не дуже розумним…

Завжди спокійний Чадаз вибухнув. Ніхто із присутніх ніколи не бачив його таким.

— Облиште! — крикнув він тремтячим голосом. — Коли відкриття зроблене, легко ганити опонентів. Тепер усі на нашому боці Але з таким же успіхом міг мати рацію й Гон. Я пропоную взятися до роботи!

Далі нараду вів фактично не голова, а Чадаз. Він розподілив обов’язки між усіма присутніми, нагадав усім програму, закладену у 4/7 комірок пам’яті Щехса, і попрохав загальної уваги.