Аркадій Стругацький - Малюк

Це «ми» бальзамом ллється на моє серце. Втім, останнім часом Малюк часто каже «ми», і я вже потроху почав звикати.

— Йди спати, — повторює Малюк. — Але тільки скажи мені спочатку: поки ти спиш, ніхто не прийде на цей берег?

— Ніхто, — кажу я, як завжди. — Можеш не турбуватися.

— Це добре, — каже він задоволено. — То ти спи, а я піду подумаю.

— Авжеж, іди, — кажу я.

— До побачення, — каже Малюк.

— До побачення, — кажу я і відключаюся.

Але я знаю, що буде далі, і я не йду спати. Мені цілком зрозуміло, що сьогодні я знову не висплюсь.

Він сидить у своїй звичній позі, до якої я вже звик і яка мені вже не здається нестерпною. Якийсь час він вдивляється у згаслий екран у чолі старого Тома, потім підводить очі до неба, неначе сподівається побачити там, на двохсоткілометровій висоті, мою базу, зістиковану із супутником Блукачів, а за його спиною розстилається знайомий мені пейзаж забороненої планети Ковчег — піщані дюни, шапка туману, що рухається над гарячими мочарами, похмурий хребет удалині, а над ним — тонкі довгі лінії величезних, як і раніше, та, може, повік загадкових споруд, ніби гнучкі, тривожно тремтячі антени велетенської комахи.

Там у них зараз весна, на кущах порозпускалися великі, несподівано яскраві квіти, над дюнами струменить тепле повітря. Малюк розгублено озирається, пальці його перебирають відшліфовані камінчики. Він дивиться через плече в бік хребта, відвертається і якийсь час сидить нерухомо, похнюпивши голову. Потім, наважившись, він простягає руку просто до мене і натискає клавішу виклику під самим носом Тома.

— Здрастуй, Стасю, — каже він. — Ти вже поспав?

— Так, — відповідаю я. Мені смішно, хоча спати жах як хочеться.

— А добре було б зараз погратися, Стасю. Правда?

— Так, — кажу я. — Це було б незле.

— Цвіркун у запічку, — каже він і якийсь час мовчить.

Я чекаю.

— Гаразд, — бадьоро каже Малюк. — Тоді давай знову порозмовляємо. Давай?

— Звичайно, — кажу я. — Давай.

Доха — верхній одяг із хутряним верхом і такою самою підкладкою.

Сель —короткочасний бурхливий паводок на гірських річках із великим вмістом намулу й уламків гірських порід.

Ксенопсихологія (фантаст.) — наука, яка займається вивченням психології позаземних істот чи цивілізацій.

Н.П. — надзвичайна подія.

Кесон — водонепроникна камера, яку використовують для підводних робіт.

Барон Мюнхгаузен — герой знаменитого циклу веселих небилиць, що був виданий у Лондоні у 1785 р. Р. Е. Распе.

Тут: не встигла пристосуватися до певних умов.

Аксіоматика — сукупність аксіом, що лежать в основі тієї чи іншої науки.

Тут у значенні: проміжний епізод.

Тут у значенні: яка вбиває усе живе.

Крoкі — нашвидку зроблений малюнок, креслення; план місцевості, накреслений на око, без попереднього вимірювання.

Фраза із повісті М. Гоголя «Нотатки божевільного».

Сікурс (застаріле) — допомога, підтримка.

Траверз — напрям, перпендикулярний до курсу корабля чи його діаметральної площини. «Бути на траверзі» якогось предмета — знаходитися на лінії, яка напрямлена на цей предмет і утворює прямий кут із напрямом руху суб’єкта.

Цитата із «Нічної пісні Джунглів» (розділ «Брати Мауглі») знаменитого твору Дж.Р.Кіплінга «Книга Джунглів».

Тут: спосіб життя.

Надир — точка небесної сфери, протилежна до зеніту.

Верньєр — пристрій для точного настроювання апаратури. // Камбуз — кухня на кораблі.

Камбуз— кухня на кораблі.

Глінтвейн— гарячий напій, виготовлений з виноградного вина, цукру та спецій.

Меренга — тістечко із запечених збитих яєчних білків і вершків із цукром.

Назва оповідання Ч. Діккенса, що входить у цикл «різдвяних оповідей».

Чеширський кіт — персонаж «Алісиних пригод у Дивокраї» Л. Керрола.

Відсилання до епізоду дванадцятого розділу «Пригод Тома Сойєра» Марка Твена.