Доцiльнiше виявляти й використовувати не вiдомi ще резерви мозку, вдосконалювати сам мозок. В людинi, в живих системах закладено неймовiрнi можливостi, треба йти шляхом використання й удосконалення їх, а не нiкчемно копiювати в технiцi iнтелект людини..."
Його дратувало, що для створення машин, функцiї яких можуть успiшно виконувати живi системи, доводиться вдаватись до надскладної технологiї, виробничих комплексiв, потрiбна прiрва енергiї й людських зусиль. Адже наскiльки простiшим, мiркував вiн, є iнший шлях: записати в генах будь-якої клiтини iнформацiю про систему, котру хочемо мати, створити нескладнi оптимальнi умови розвитку - i через якийсь час (цей процес можна скорочувати) отримати цю систему, її можливостi не порiвняти з машинними; бiомашина, бiоробот економiчно вигiднiшi, не потребують величезної армiї наладчикiв (Чернов жартував, що незабаром усе людство змушене буде перетворитися на наладчикiв ним же створених автоматiв).
Думка про цивiлiзацiю, засновану на бiотехнiцi, стала для нього мало не манiєю. Особливо пiсля того, як вiн вiдкрив можливiсть дедалi глибшого й повнiшого програмування розвитку клiтини: йому вдалося навiть створити кiлька простих життєздатних органiзмiв, яких доти в природi не було.
Проте Чернов усвiдомлював, що наша цивiлiзацiя вже давно обрала собi шлях розвитку й зайшла по ньому так далеко, що про iнший шлях не могло бути й мови. Практично неможливо було об'єднати два шляхи в один...
Усе це вiн чудово розумiв, але... не мiг вiдмовитись од своєї iдеї. I в цьому була його трагедiя - як людини i як вченого, хоча мало хто сприймав її всерйоз.
Спочатку я пробував пояснити її дуже загостреним сприйняттям усiх недоладностей тодiшнього життя. Однак потiм я схилився до думки, що певнiсть Чернова в тому, нiбито лише на основi його iдеї можна створити по-справжньому гармонiйне суспiльство, - важко вимовляв слова Сергєєв, - його одержимiсть iдеєю бiоцивiлiзацiї - не просто од вiдчаю, вiд безсилля iстотно змiнити тодiшнiй невлаштований, непевний свiт, але й вiд певної надiї, що йому, можливо, вдасться створити таку цивiлiзацiю. Нехай не обов'язково на Землi, навiть не в Сонячнiй системi... I тодi я зрозумiв, чому вiн так палко хотiв потрапити в екiпаж "Прогресу-1".
Чернов був з тих, кому вкрай важливо самим здiйснити свої головнi iдеї. Люди його типу стають фанатиками, коли переконуються, що їхнi iдеї вартi фанатизму. Iдея Чернова була цього варта. Вiн хотiв стати прабатьком нової, не схожої на теперiшню земну, цивiлiзацiї.
Ставши капiтаном "Прогресу-1" i дiставши вирiшальне слово при вiдборi в екiпаж, вiн сповна використав це право: на зорелiт узяли тiльки тих, хто був потрiбен йому для здiйснення ретельно виваженого плану.
- Отже, Чернов передав неправильну iнформацiю про Рену? нетерпляче спитав Гришин.
- Нi, правильну. Вiн був настiльки одержимий своєю iдеєю, що, припускаю, мiг би пiти й на обман, але... це йому було нi до чого. Чернов вiдбирав справдi талановитих людей, причому їх цiкавила не тiльки бiологiя. На "Прогресi-1" були й конструктори, й енергетики, i фахiвцi з монтажу складної апаратури. Вiн не хотiв залежати од _випадку_: адже ймовiрнiсть iснування бiля 61 Лебедя планети, такою ж мiрою придатної для життя, як i Земля, майже дорiвнює нулю; вiн з самого початку мав намiр _створити_ цю планету. Коли у мене виник такий здогад, я вагався недовго...
- Але якщо повiдомлення "Прогресу-1" про Рену - правда, то як же їм вдалося за такий нетривалий час створити на нiй бiосферу? знизав плечима Новиков.
- А й справдi! - додав Гришин.
- Ми, дiти технiчної цивiлiзацiї, недооцiнюємо можливостей _життя_. Звiсно, важко уявити машину, спроможну за сто чи двiстi лiт створити з майже безатмосферної планети таку, якою побачив Рену Гришин, тим паче знаючи, що спочатку був лише зорелiт i 52 особи екiпажу... На Землi для цього потрiбно було б десь близько двох мiльярдiв рокiв, а на Ренi - близько двохсот. Теж неймовiрно? Гаразд...
Я вже казав, що Чернову ще до старту вдалося створити кiлька рiзної складностi органiзмiв, яких доти в природi не було. Грубо пояснюючи - вiн брав живi клiтини, записував у їхнiх генах iнформацiю про органiзми, котрi мали з них розвиватися, i створював належнi умови для такого розвитку. Поза всяким сумнiвом, за час польоту до 61 Лебедя йому вдалося повнiстю опанувати можливостi генного програмування. Ви розумiєте, який могутнiй засiб творення опинився в руках екiпажу "Прогресу-1"?
Янов у задумi кивнув головою.
- Живi органiзми розмножуються за сприятливих умов у геометричнiй прогресiї. А коли йдеться про одноклiтинних, то тут темпи розмноження можуть бути просто фантастичними. Вiзьмiмо, наприклад...
Читать дальше