Сергей Подгорный - Вiдкриття цивiлiзацiї (на украинском языке)

- А що як корабельнi прилади просто не в змозi його виявити? поквапом запитав Новиков.

- I менi так здається, - пожвавлено мовив Гришин, - але капiтан вважає це малоймовiрним.

- Чому?

- Провину за аварiю найлегше перекласти на якусь невiдому причину, - усмiхнувся Янов.

- Згiдно з iнструкцiєю, - пiдвiвся з крiсла Старцев, - ми всi мусимо ознайомитися з даними про планетну систему 61 Лебедя взагалi i про її другу планету, Рену, зокрема.

Вiн стояв бiля пульта й уже знайшов цi данi в пам'ятi ЕОМ.

- Що ж, вмикай, - пiдтримав Янов.

Старцев натис на клавiшу, i в кают-компанiї залунав сухий голос електронної машини.

Загальну iнформацiю про 61 Лебедя слухали досить байдуже: адже все це було давно вiдомо i вже враховано Старцевим при розрахунку нової траєкторiї Помiтне пожвавлення настало, коли ЕОМ почала розповiдати про Рену, однак i воно змiнилось розчаруванням: це була звичайна планета з кам'янистою поверхнею, майже позбавлена атмосфери, а головне - без будь-яких ознак навiть найпримiтивнiших форм життя.

- Не дуже весело буде телiпатись над цiєю кам'яною кулькою декiлька мiсяцiв, - зiтхаючи, пiдсумував Гришин.

- Забуваєш неофiцiйну заповiдь астронавтiв: нiчого не можна знати детально наперед, - лукаво усмiхнувся Сергєєв. - А може, саме там ми зустрiнемося з кораблем-розвiдником iншої цивiлiзацiї?

На час у кают-компанiї запала тиша. Натрапити на корабель iншої цивiлiзацiї, не кажучи вже про вiдкриття планети, де є життя, - то була мрiя кожного астронавта. Бiля зiрки 1864 А, за двiстi свiтлових рокiв од Землi, вони сподiвались на таке вiдкриття. Однак тепер "Лотос-6" уже її не досягне. I їм було не вельми радiсно вiд думки, що здiйснення мрiї вiдкладається до наступного польоту: не можна ж сприймати слова Сергєєва всерйоз... I ще: чи вiдбудеться вiн, той наступний полiт?..

- Ага, - наче згадав раптом щось важливе Старцев. - Я ознайомився з iсторiєю польоту наших попередникiв у системi 61 Лебедя. Маю на увазi зорелiт "Прогрес-1", данi якого ми щойно прослухали. Гадаю, вам теж не завадило б це зробити.

Знову залунав сухий машинний голос:

"Зорелiт "Прогрес-1" Спiвдружностi країн соцiалiзму стартував з довколоземної орбiти 22 лютого 20... року... Зорелiт "Прогрес-1", екiпаж 52 особи... (далi наводилися технiчнi й льотнi характеристики корабля) в намiчений термiн благополучно досяг мети й розпочав дослiдження 61 Лебедя та її планетної системи. Iнформацiя передавалась на Землю.

...травня ...року Центр дослiдження космiчного простору отримав повiдомлення, що зорелiт, вичерпавши намiчену програму, повертається на Землю. Ще через п'ять мiсяцiв, коли "Прогрес-1" за всiма розрахунками уже мав бути за межами планетної системи 61 Лебедя, його капiтан, Вiктор Чернов, почав повiдомляти про раптовi неполадки в системi маршового двигуна. Передача урвалась тодi на пiвсловi. Зорелiт "Прогрес-1", не повернувся на Землю. Про його долю та долю його екiпажу бiльше нiчого не вiдомо".

- Вiктор Чернов... - пiсля паузи, щось пригадуючи, протяжне проказав Гришин.

- Вiн був свiтилом у квантовiй бiологiї, одним з найталановитiших бiологiв свого часу, - флегматичне пояснив Сергєєв. - Його, вiдверто кажучи, i в космос не хотiли вiдпускати. Але, як я вичитав у не згадаю вже чиїх мемуарах, вiн мав, окрiм iншого, ще й неабияку настiйливiсть, феноменальне вмiння переконувати... I все ж, чи ми будемо сьогоднi обiдати?

Автоматика тримала конвертори в заданому режимi, "Лотос-6", зменшуючи швидкiсть, i далi мчав у просторi. На оглядовому екранi планетна система Лебедя давно мала вигляд найяскравiшої зiрки. На неї вже неможливо було дивитися, не ввiмкнувши свiтлофiльтри.

Пiсля обiду екiпаж зорельоту залишився в кают-компанiї: треба кiлька годин побути разом - погомонiти, пограти в шахи, послухати музику, одне слово, притертися пiсля анабiозу й розважитись перед буденною роботою.

Новиков i Сергєєв узялися обстежити кароднi замки, Янов iз Старцевим на головному пультi перевiряли роботу ЕОМ управлiння й усiх її допомiжних систем. Гришин, якого iнформацiя про "Прогрес-1" спантеличила, попросив дозволу перевiрити якийсь там його здогад i помчав лiфтом у лабораторiї.

- Спiвчуваю хлопцевi, - мовив задумливо Старцев, другою професiєю якого була космiчна психологiя.

- Ти про що? - мовби знiчев'я спитав Янов, натискаючи в давно завченiй послiдовностi клавiшi на головному пультi.

- Вiн прагне вiдкриття, а йому фатально не щастить... Ти помiтив, як вiн ухопився за припущення про зовнiшнiй фактор?

Янов кивнув.

- Це тiльки початок; вiн до самого повернення на базу закидатиме нас грандiозними гiпотезами при найменшiй нагодi.