Сергей Подгорный - Вiдкриття цивiлiзацiї (на украинском языке)

- Гм... - мугикнув Янов.

Йому раптом захотiлося спитати: "А чи не занадто нудно - знати все ось так, наперед?" Однак вiн глянув на Старцева, старанно схиленого над зоряним атласом, i... не спитав.

Старцев мав рацiю: перед вечерею Гришин увiйшов до кают-компанiї з загадковим виразом на обличчi. Видно було, що вiн у душi торжествує, проте до часу стримує себе.

- Щось прояснилось iз замками?

- Нiчого певного, капiтане, - вiдказав Новиков, на обличчi якого вiдбилася втома.

- Нiчого певного, - розтягуючи слова, пiдтвердив Сергєєв. - Але все ж я думаю, що тут вина не "зовнiшнього фактора", а монтажникiв на Землi, якi складали цi замки. Кiлька непомiчених мiкродефектiв у форекторних перемичках - i ось наслiдок. При монтуваннi перших зорельотiв таке навряд чи могло статись, а тепер, коли їх роблять десятками в рiк...

- Ти все сказав? - нетерпляче спитав Гришин.

- Так.

- Тодi я теж хочу сказати. Ще слухаючи про "Прогрес-1", я подумав, що повертатися вiн мав би по траєкторiї, дуже близькiй до нашої. Його льотнi характеристики вiдомi. Я зробив елементарнi пiдрахунки... i ось! - Гришин швидким рухом дiстав з кишенi комбiнезона котушку стрiчки, вкритої цифрами, математичними символами, i поклав на столик перед Старцевим i Яновим.

Капiтан i штурман одночасно потяглися до стрiчки, обмiнявшись тiльки їм двом зрозумiлими поглядами. Новиков i Сергєєв теж схилились над стрiчкою.

- Однак i до 61 Лебедя "Прогрес-1" летiв через цю ж область... - мовби подумав уголос Старцев, - а нiчого схожого з ним не сталося...

Гришин хотiв щось йому заперечити, але в останню мить стримався.

- Це не спростовує гiпотезу Гришина! - жваво заперечив Старцеву Новиков. - По-твоєму, Iкс-фактор має сталу iнтенсивнiсть. Нам про нього нiчого невiдомо, однак пiсля того, що повiдомив Гришин, ми не тiльки можемо, а просто мусимо припустити його iснування.

- Я пропоную, - рiшуче сказав Гришин, - змiнити курс "Лотоса". Так, змiнити! Замiсть того щоб летiли до Рени, ми повиннi вернутися й спробувати з'ясувати природу цього явища. Що нам робити бiля планетки, давно вивченої й настiльки нецiкавої, що нi в кого не виникло бажання злiтати до неї вдруге?

- Правильно! - пiдтримав його Новиков. - Толя має рацiю.

Янов i Сергєєв дивились на них зацiкавлено, а штурман ледь помiтно усмiхнувся i, як завжди коректно, сказав:

- Що ж, коли припустити iснування Iкс-фактора, то правда на боцi Гришина i ми мали б зробити так, як вiн пропонує. Проте ви чудово знаєте, що в нашому становищi Центр дозволу на це нам не дасть: надто ймовiрно, що маса зорельоту перетвориться в енергiю одразу ж, як тiльки вiдмовлять конвертори й анiгiляцiя стане некерованою. Адже в Центрi зрозумiють, що ми змушенi форсувати пошкоджений маршовий двигун - iнакше наш зворотний полiт затягнеться дуже надовго i втратить сенс.

- Центром ти просто прикриваєш страх ризику! - зопалу мовив Гришин. - Ми ж можемо якийсь час нiчого в Центр не повiдомляти! Так! Заради вiдкриття, такого вiдкриття варто поступитися деякими з прийнятих умовностей, навiть законiв, якщо ваша ласка. Згадайте хоча б зорелiт "Старк"...

- Нi, - Янов вимовив це тихо, але так твердо, що Гришин збагнув: умовляти марно.

- Нi, - повторив Янов, - не треба гарячкувати.

- Я й справдi погарячкував, - насилу проказав пiсля деякої паузи Гришин.

Старцев заховав у кишеню стрiчку з розрахунками.

- Навiщо? - здивовано спитав Новиков.

- Перевiрю на дозвiллi. Може, Анатолiй узяв неправильнi вихiднi данi. Хiба це виключено? - вiдповiв Старцев.

Янов полишив кают-компанiю, аби передати в Центр гiпотезу Гришина. Як вiн того й сподiвався, на Землi її сприйняли з великим зацiкавленням.

Вимкнувши передавач, капiтан зостався сидiти в крiслi: йому не йшли з гадки слова, кинутi зопалу Гришиним: "Ми ж можемо нiчого в Центр не повiдомляти!" Не повiдомляти нiчого в Центр. _Можемо_нiчого_не_повiдомляти_...

Вiн здригнувся вiд доторку чиєїсь руки до його плеча i рвучко обернувся; бiля крiсла стояв Старцев.

- Що? - пiдвiвши на нього погляд, насторожився Янов.

- Пригадай, коли ти лишився на головному пультi, я подався пiдлагодити 3218-Е блок...

- То що?

- Це поряд з камерою анабiозу. Я швидко впорався з роботою.

Янов усе ще нiчого не мiг збагнути.

- Так от, - вiв далi Старцев, - коли я випадково глянув на лiчильник переходу в стан анабiозу й виходу з нього, то несподiвано побачив, що вiн показує число "дванадцять". Розумiєш - _дванадцять_, а там мало бути "десять"... Тепер тобi ясно, чого менi заманулось перевiрити розрахунки Гришина?

- Стривай, - вiдмахнувся капiтан, завмерши напружено в крiслi. - Але кому й навiщо знадобилося калiчити конвертори?! Нi, все це купи не тримається.