Володимир Владко - Аргонавти Всесвіту, Нащадки скіфів

Здесь есть возможность читать онлайн «Володимир Владко - Аргонавти Всесвіту, Нащадки скіфів» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1952, Издательство: Радянський письменник, Жанр: Фантастика и фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Аргонавти Всесвіту, Нащадки скіфів: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Аргонавти Всесвіту, Нащадки скіфів»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Перша
радянська
космічна експедиція
на
Венеру
Трьом
відважним
космонавтам
доведеться подолати
всілякі перешкоди
на
шляху
до планети
зіткнутися
з невідомим
життям
на самій
Венері
… і
вчотирьох
повернутися
на
Землю.
До збірки також увійшов роман Володимира Владка «Нащадки скіфів».

Аргонавти Всесвіту, Нащадки скіфів — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Аргонавти Всесвіту, Нащадки скіфів», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Артем почув гарчання. Так, це була Діана. Він зовсім забув про неї. Навіть не озираючись гукнув:

— Вперед, вперед, Діано! Нас ждуть!

Передні лави воїнів Варкана завзято билися. Але де ж сам Варкан? А, он де. На нього напало відразу кілька старшинських воїнів. Він одважно б’ється проти них сам-один. На допомогу!

Але Артема випередили. Кілька чоловік напали на ворогів Варкана зразу з двох боків. Два ворожі воїни впали з порубаними головами, третього зарубав сам Варкан. Наступ тривав!

Звідусіль лунав брязкіт зброї, стогнали поранені, голосно перегукувались бійці. Воїни Варкана напосідали, вони тіснили ворогів. Віщуни відступали. А де ж Ліда? Де Іван Семенович?..

Головний фронт бою розтягся від могили вбік. Віщуни й воїни старшин повільно відступали перед натиском загону Варкана. Вони відкривали могилу. Артем спинився. Чомусь йому здавалося, що віщуни відступають надто швидко. Чому це? Адже з другого боку на них, це він знав, напосідають раби? Чи, може, наступ рабів ще не дійшов сюди, може, щось затримало там сили Роніса?.. Нічого невідомо, все змішалося в метушні, в брязкоті зброї та вигуках! Де товариші? Невже віщуни встигли забрати їх з собою?

Виступ могили… ось вхід до могили… перші вози… он велика червона колісниця, на якій був труп Сколота… товариші мусять бути десь поблизу!.. Швидше туди, треба скористатися з відступу віщунів!

Щось свиснуло біля самого вуха Артема. Ще… ще…

— Ах! — скрикнув Дмитро Борисович.

Стріла вдарила його в шолом.

— До могили! — крикнув Артем.

За виступом могили ховалося кілька віщунів з луками. Позад них Артем помітив червоний плащ Дорбатая. Чи не там Ліда й Іван Семенович?.. Віщуни повільно відступали до середини могили. Як перетяти їм шлях? Чи там товариші?

Раптом Артем почув дзвінкий голос Ліди:

— Діано! Діано! Сюди!

Собака затремтіла. Вона дивилась на Артема, наче запитуючи дозволу.

— Так, так, біжи, Діано! Мерщій!

Собака покаже, де товариші! Діана приведе Артема до них! Голосно, що мав сили, він закричав:

— Поскіна! Поскіна!

Дмитро Борисович здивовано дивився на нього. Але Артем усе кричав:

— Поскіна! Поскіна!

Він попередив скіфів, що на них мчить страшна поскіна. Цими вигуками він захищав Діану від стріл: віщуни не могли стріляти в священного дракона, вони мусили тікати від нього!

Діана великими стрибками мчала до купи віщунів, що залягла за виступом могили. Товариші там! Туди, мерщій!

— Вперед! — вигукнув Артем.

Випереджаючи Дмитра Борисовича, він біг до могили. Тепер він не боявся стріл, не боявся нічого. Тільки мерщій! Скіфи мусили відступити від страшної поскіни, Артемові залишається не відставати від Діани. Поскіна захистить і його.

Артем біг і бачив, як Діана опинилась біля віщунів, як вона вп’ялася зубами в горло одному з них, звалила його, кинулась на другого. Віщуни побігли, вони не витримали. Поперед них біг Дорбатай у довгому червоному плащі. І ще одна постать, кумедна й огидна, шкутильгала вслід за Дорбатаєм: Гартак!

Але не на них дивився Артем. Він з радістю побачив, як з-за виступу могили назустріч йому біжить струнка дівчина, простягаючи до нього руки. За нею чоловік, Іван Семенович…

— Лідо! Лідо!

Ще мить — і вона опинилась біля нього. Руки її обвились навколо його шиї, гарячий поцілунок обпалив йому губи.

— Артеме! Любий!

— Лідо!

— І мерщій до скель! Мерщій! — пролунав голос Івана Семеновича. — Нам дорога кожна секунда. Подивіться назад!

Звідси, з підвищення, було видно, що повсталі раби не гаяли часу. Вони безупинно натискали з свого боку. Воїни старшин і віщуни відступали звідти до могили. Але, відступаючи, вони в той же час загрожували вченим.

Швидко глянувши, Артем оцінив становище. Вони з Дмитром Борисовичем надто захопилися і одірвались від загону Варкана. Тепер вони були майже відрізані. Віщуни й воїни старшин, відступаючи під натиском рабів, перетяли шлях до людей Варкана. Дорбатай і Гартак уже не тікали за могилу; навпаки, вони посувалися всередині своїх воїнів сюди, ближче до вчених. Ось Дорбатай вказав віщунам на чужинців. Враз кілька стріл свиснуло в повітрі і впало біля товаришів.

— Діано! — гукнув Іван Семенович. — Назад! Сюди!

Тепер лишалося тільки відступати назад, до скель: можливо, воїни Варкана в свою чергу нападуть на віщунів і примусять їх спинитися.

Учені швидко бігли назад, до скель. Віщуни й воїни старшин не відставали. Головні їх сили билися з повсталими рабами, якими керував Роніс; але й тут їх було досить, щоб знов захопити, якщо не вбити чужинців. Стан значно ускладнювався. Не можна було й думати про опір — ворогів було надто багато.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Аргонавти Всесвіту, Нащадки скіфів»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Аргонавти Всесвіту, Нащадки скіфів» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Володимир Бабула - Сигнали з Всесвіту
Володимир Бабула
libcat.ru: книга без обложки
Володимир Владко
Володимир Владко - Ідуть роботарі
Володимир Владко
Володимир Владко - Дванадцять оповідань
Володимир Владко
Володимир Владко - Чудесний генератор
Володимир Владко
Володимир Владко - Аргонавти Всесвіту
Володимир Владко
Володимир Владко - Фіолетова загибель
Володимир Владко
Владимир Владко - Аргонавти Всесвіту
Владимир Владко
Володимир Владко - Позичений час
Володимир Владко
Володимир Владко - З далеких планет
Володимир Владко
Володимир Владко - Нащадки скіфів
Володимир Владко
Отзывы о книге «Аргонавти Всесвіту, Нащадки скіфів»

Обсуждение, отзывы о книге «Аргонавти Всесвіту, Нащадки скіфів» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x