— Українець діло говорить, — підтримав його Алан Ґрінлон. Серед учених він єдиний мав уявлення про фрактали. — Щось у цьому є.
Ральф Доернберг почесав підборіддя і повторив своє питання:
— І що це нам дає?
Тимур поклав долоні на клавіатуру, з’єднану з передавальним пристроєм, і настрочив:
► Це ті малюнки, які показував Хорт?
◄ МАЛЮНКИ ПРОСТІ ТИМУРЕ ВОНИ НЕ ЦІКАВІ
► У мене є інші. Складні.
◄ДЕ ВОНИ? ПОКАЗУЙ
Тимур запитально зиркнув на нейрохірурга:
— Мені потрібен інтернет.
Канадець кивком дав зрозуміти: продовжуй — головний комп’ютер був підключений. Хлопець пересів. Запустив веб-браузер, зайшов у «Google» і ввів «ChaosPro 4.0». Колись він бавився з цією утилітою, вивчаючи фрактали. Через секунду інсталяційний файл програми вже завантажувався на робочий стіл.
— Я скачую генератор фракталів «ChaosPro», — пояснював програміст, поки тривало завантаження. — Це невелика прога, freeware, [100] Freeware (від англ . free [of charge] — безплатний, та software — програмне забезпечення) — програмне забезпечення, чия ліцензійна угода не вимагає виплат правовласнику, безплатні програми з інтернету.
здатна створювати неймовірні за складністю фрактальні зображення. Хочу подивитись, як психоістота відреагує на них.
— Хорт теж займався графікою, — зауважив Ральф. — Ти думаєш, він не показував їх ботам? Чи це щось таке, про що Вадим міг не знати?
— Звісно, Хорт знав. Більше того, я певен, він хотів їх показати. Але довідавшись про існування психоістоти, він чомусь вирішив не розказувати про неї Кейтаро. Через те у Хорта не було інтернету, а вручну можна намалювати лиш кілька найпростіших фігур. Та й ті не вдасться наблизити. Зате «ChaosPro» дозволяє будувати чимало каверзних фракталів… Зараз побачите.
Програма була невеликою за об’ємом. Інсталяція зайняла хвилину.
Тимур запустив виконавчий файл і за лічені секунди створив дивовижну фігуру, яку раніше ніхто, окрім Алана Ґрінлона та, можливо, Ємельянова, не бачив.
— Дупа, — прокоментував зображення Ріно.
— Множина Мандельброта, — ожив Алан, упізнавши характерні обриси, що стали символом нової ери в геометрії. — Я так і думав.
— Ага, — тіпнув головою Тимур, пропустивши повз вуха придуркувате зауваження Ріно. — Це класика. Почнемо з неї.
— Я радий за вас і за ваше взаєморозуміння, хлопці, — сердито подивився на них Ральф. — Але, може, ви поясните простим смертним, що це за…
— Дупа з бородавками, — авторитетно уточнив Хедхантер.
Тимур запустив зображення у друк, [101] Для зручності білим прямокутником на малюнку виділена ділянка, показана у збільшеному вигляді на наступному (другому) зображенні множини Мандельброта. Другий малюнок у свою чергу містить білу рамку, що окреслює ту частину фрактала, котра збільшена і продемонстрована на третьому малюнку, і т. д. Якщо рамки немає, значить збільшена центральна частина попереднього малюнка.
а тоді заходився пояснювати:
— На малюку — множина Мандельброта. Це також фрактал, самоподібна фігура. Першим її збудував математик Бенуа Мандельброт, [102] Бенуа Мандельброт (1924–2010) — французький та американський математик (за походженням — литовський єврей), творець фрактальної геометрії. Лауреат премії Вольфа з фізики (1993).
людина, що заклала основи фрактальної геометрії. Він першим дав опис цілому сімейству фігур з унікальними властивостями, які згодом сам назве фрактальними.
— Я щось не бачу в ній ніякої подібності, — докинув Оскар, принісши з принтера аркуш, який ще пахнув фарбою.
— Не поспішайте, — Тимур клацнув мишею, наблизивши одну з ділянок фігури.
— Ух! — не стримався Ральф. Нова картинка вийшла ще яскравішою.
— Множина Мандельброта сформована з нескінченної кількості фігур, схожих на кардіоїду, — продовжував Тимур. — Кожен з цих… не знаю, як правильно сказати… овалів, що торкаються великої кардіоїди, має власний набір менших овалів, діаметр яких прямує до нуля, і т. д Цей процес продовжується до нескінченності, формуючи фрактал. При збільшенні проступають нові гілки з кардіоїдами та дугами, котрі пов’язані з основною фігурою.
Принтер поскрипував, повільно друкуючи перше збільшення множини Мандельброта.
Читать дальше