Микола Трублаїні - Глибинний шлях

Так само не вмотивовано переодягання Черепашкіна. Зовсім неймовірно для такого, як він, диверсанта звучить його оповідання про те, як Догадов переконав його в тому, що він не Черепашкін, а Виноградов. І не тільки це — вся діяльність кербуда Черепашкіна, його поїздка на літаку, щоб вручити повістку суду професору Довгалюку, його двобій з Догадовим і стрибання з парашутом, як і сама несподівана розв’язка — Черепашкін у машкарі ідіота — страшний ворог… Все це явно надумано або, вірніше, ще не додумано, не довершено. Тут досить багато ефектів, таких, як-от і арешт Догадова, але всі вони викликають лише подив у читача своєю зайвиною і невмотивованістю.

Щодо ймовірності інших частин, то слід відзначити занадто великий ураган, викликаний аварією в тунелі. В гонитві за ефектом тут автор теж занадто все перебільшив…

Проте мусимо оговоритися.

Роман ще не був остаточно підготовлений до друку. Це була перша редакція, в якій, як говориться, письменник лише звів кінці з кінцями для того, щоб після відповідних рецензій і апробації рукопису серед читачів-друзів ще раз уважно перечитати свій твір з пером в руках. Мені особисто відомо, що Микола Петрович мав намір Черепашкіна і всю його діяльність з романа вилучити.

Думав також над тим, щоб знайти більш активну роль для Тараса Чутя, який скрізь присутній, а фактично в тканину романа вводиться штучно і, незважаючи на всі намагання автора до чогось його пристроїти, лишається стороннім. Крім цього, Микола Петрович хотів більш точно написати розділи, присвячені роботі лікаря Барабаша і новим методам лікування, а також майбутній війні, новій зброї тощо. Для цього ще і ще консультувався з лікарями, інженерами, військовими спеціалістами.

Роман після остаточної редакції, безперечно, мав би незрівняно кращий вигляд.

Війна урвала цю роботу.

Ми любимо твори Миколи Петровича Трублаїні і дорожимо ними. Останній плід його пера якоюсь мірою, безперечно, доповнює роботу Миколи Петровича і до того ж дорогий нам як пам’ять про нього, кращого сина нашої Батьківщини, який над усе любив її і життя віддав за неї.

Яр. Гримайло

У 1956 році в серії «Бібліотека пригод та наукової фантастики» виходять такі твори:

Бережний В. — В зоряні світи

Верн Ж. — 20 000 льє під водою

Владко В. — Аргонавти всесвіту

Дашкієв М. — Зуби дракона

Загребельний П. — Марево

Рибаков А. — Кортик

Смолич Ю. — Прекрасні катастрофи (Господарство доктора Гальванеску. Що було потім. Ще одна прекрасна катастрофа)

Томан М. — В погоні за привидом

Батисфера— прилад для вивчення морських глибин.

Стратосфера— шар атмосфери вище 9-11 км над рівнем моря.

Дендрарій— ділянка ботанічного саду, де висаджені деревні і кущові рослини у відкритому грунті за певним планом.

Солярій— (тут) плоский дах на південній стороні будинку.

Перпетуум-мобіле— уявний «вічний двигун», що суперечить основним законам фізики.

Сейсмічний— зв’язаний з явищами землетрусу; що відноситься до землетрусу.

Трансформований— перетворений.

Вундеркінд— дитина з винятковими здібностями.

Діабет— хвороба, яка супроводиться виділюванням великої кількості сечі.

Ендокринологія— відділ фізіології і медицини, що вивчає залози внутрішньої секреції і розробляє методи їх лікування.

Алібі— перебування обвинуваченого в момент, коли вчинено злочин, в іншому місці як доказ непричетності його до злочину.

Фальшборт— легка обшивка борта судна вище від верхньої палуби.

Кунгас— великий безпалубний і безмоторний човен, поширений у далекосхідних морях СРСР.

Сієніт, трап— вивержені гірські породи.

Чичероне— провідник, що дає пояснення туристам.

Палеонтолог— спеціаліст з палеонтології, науки про викопних тварин і рослин.

Антициклон— область високого атмосферного тиску (протилежн. циклон).

Біосфера— область поширення життя на земній кулі, тобто населена організмами поверхня суші з її водами, товща морів і океанів.