Олесь Бердник - Сучасне фантастичне оповідання

«Доброго ранку, Метрополіє!» сьогодні привернула увагу наших глядачів — на телестудію без угаву дзвонять…

Алло, слухаю вас… Я, Деббі Холл — «Доброго ранку, Метрополіє!» Даруйте, з ким я розмовляю? 0! Сам Фред Лірсон — «Великий Дракон» Організації. Дуже люб’язно з вашого боку, що ви подзвонили. Так ви стверджуєте, що Істина існує. Гм… І в чому вона полягає, на вашу думку? Зрозуміло. Ви стверджуєте, що в Мегаполісі розвелось надто багато прибульців? І ще ви кажете, що дотримуєтесь принципу: «Люби Метрополію або забирайся геть!» Що ж, це цікава точка зору. Її і справді можна вважати істинною. Ми вам вдячні, містер Лірсон…

З ким я розмовляю? Редакція «Резервації галактичних прибульців»? Бачите, корпорацію Ей-бі-бі цікавлять думки окремих громадян, а не, даруйте, офіційних, так би мовити, організацій. Отже, даруйте…

Так, це «Доброго ранку, Метрополіє!». З ким маю честь розмовляти? Зоряний проповідник містер Філен. Проїздом з Вендм? Раді чути. Отже, ви стверджуєте, що якби Істини не існувало, то людина повинна б її вигадати? Дуже слушна думка…

Хвилинку… Нам зателефонував колишній помічник президента з питань національної безпеки. Він стверджує, що істинним є тільки те, що становить «сферу життєвих інтересів» Метрополії. Повинен сказати, що мені особисто імпонує патріотизм екс-помічника. Оце й справді Істина! Ви зі мною не згодні, професоре?.. Перепрошую. Ще один дзвінок. Так, це я — Деббі Холл, «Доброго ранку, Метрополіє!». З ким я розмовляю? Томае Шорн, 9 років? Хелло, Том! Дуже радий, що ти зателефонував нам. Ей-бі-бі надзвичайно цікавить твоя думка. Ти кажеш, що Істина — це тато й мама, ліс і дерева, сонце й земля… Оригінально, надзвичайно оригінально. Спасибі, Томе, ти нам дуже допоміг.

— Це знову я — Деббі Холл, корпорація Ей-бі-бі, «Доброго ранку, Метрополіє!». Сьогодні я веду репортаж із Палацу. Як ви вже знаєте, дорогі телеглядачі, з наших попередніх передач, Істина, синтезована в лабораторії професора Кінга. була відправлена в Центр для аналізу. Отже, ми з вами присутні на засіданні спеціальної комісії палати представників Департаменту, а також представників Міністерства оборони й Розвідки, які бесідують з професором Кінгом. Говорить голова комісії Френк Девіс.

— Ми досконало вивчили отриману у вашій лабораторії субстанцію, яку ви, містер Кінг, називаєте Істиною. Більшість членів комісії так вважати не схильні. Тому ви повинні відповісти на деякі наші запитання. Коли були помічені зачатки Істини?

— Минулого року.

— Виходить, до цього дня Істини не існувало?

— Річ у тім, що всезагальна Істина існувала завжди, однак відкрилася вона нам, ученим, лише того пам’ятного дня…

— Якщо бути точним, то Істину відкрили навіть не ви, професоре, а ваш асистент.

— Ви хочете сказати, що я приписав собі відкриття Істини?

— Ні, цього ми не стверджуємо. Однак з формального погляду це відкриття пропагувати мали не ви. І зрештою, ваш асистент має цілковите право подати на вас до суду.

— Він цього ніколи не зробить. Стівен Росе — порядний хлопець. Справжній джентельмен, який добре знається на науковій етиці.

— Однак нам стало відомо, що саме ваш асистент готує проти вас процес. Але це так, між іншим. Ви стверджуєте, що у вашій лабораторії тривають досліди над виявленням у кристалах Істини так званої «Істини прихованої». Це правда?

— Ця проблема в принципі уже вирішена.

— Кілька чисто методологічних питань. Ви ніколи не задумувалися над доцільністю ваших дослідів? Для чого ви розпочали експерименти? Можете відповісти?

— Ні.

— Чи цікавила вас технічна сторона застосування цього винаходу?

— Якщо бути відвертим, то лише завдяки інтуїції ми досягли успіху…

— Зрозуміло. Технічна сторона вас не цікавила.

— Ні.

— Чи можна описати вашу Істину теоретично? Чи цікавила вас громадська думка про неї?

— Нічого певного про це сказати не можу.

— А чи не помітили ви, що ця кристалічна Істина є лише ідеалізованим різновидом якоїсь іншої істини?

— Ні. Але я переконаний, що Істина єдина. Бракує ще трохи часу, щоб довести це остаточно. Безперечно, тоді виникнуть інші проблеми…

— Ось тут ви маєте рацію. І думати про це слід було набагато раніше. Поки що дякуємо. Ще кілька запитань до вас мають представники Служби безпеки.

— Будь ласка.

— Чи не хворів у дитинстві професор на свинку й кір?

— Мені не зовсім зрозуміле запитання. Як пов’язане воно з проблемою Істини?

— Нехай містер Кінг вибачить нас, але це лише формальність. Професор повинен нас зрозуміти. Нічого не вдієш, служба.