Олесь Бердник - Сучасне фантастичне оповідання

— Невеличка довідка, шановні телеглядачі. Щойно нас повідомили, що вчора пізно ввечері Френсіс Дісс стала «Міс Метрополія». Ми обов’язково зустрінемося з нею після її повернення з Сузір’я Гончих Псів, куди вона вирушила рекламувати зубні щітки фірми «Брукс». Як бачимо, неуважність чарівних асистенток інколи буває корисною. Чи не так, любий Джозефе?

— Певною мірою.

— Чи відчули ви якісь емоції, коли зрозуміли, що маєте справу з Істиною? Точніше: як ви усвідомили, що відкрили Істину?

— На це питання важко відповісти. Напружена робота, наполегливі пошуки, звикання до самого факту існування цієї дивної субстанції, яка утворилася саме в нашій лабораторії, — все це спершу діяло приголомшливо. Одного дня ми з жахом побачили, що наша Істина поступово зникає. Вона немовби випаровувалась. Проте ми вчасно зуміли встановити, що період розпаду її становить 497 днів. Усі сили були кинуті на те, щоб синтезувати кристалічний аналог Істини. Як зробити це — уявляли лише в загальних рисах. Майже цілодобово ми не виходили з лабораторії. Але усвідомлення того факту, що в наших руках Істина, яку слід зберегти для Системи, додавало нам сили.

Коли на душі ставало особливо нестерпно, я підходив до вікна і спостерігав за натовпом людей, які з висоти двадцять п’ятого поверху нагадували мурашок, котрі снують у різних напрямках. Нікому з них навіть на думку не спадало, що ми відкрили Істину…

І ось нарешті нам вдалося синтезувати дивовижну субстанцію. Незрівнянне відчуття: на дні реторти звабливо виблискують кристалики Істини… До неї можна було торкнутися, потримати її на долоні. Вона захоплювала, вражала. Матеріальне й духовне злилося в ній воєдино. До всього цього додавалося піднесене усвідомлення того, що, крім нас, ніхто не володіє справжньою Істиною, котра увібрала в себе поняття Добра, Правди, Щастя. Синтезовані нами «кристалики Істини», мов лакмусові папірці, реагують на Зло, Безчестя, Насильство, змінюючи при цьому свій колір.

— Містер Кінг, а чи не здається вам, що ви і ваші співробітники до якоїсь міри піддалися ілюзіям? Приміром, як людина, котра вперше заволоділа вогнем. Що з того вийшло, відомо з історії. Вас ніколи не брав сумнів, що відкриття синтезу Істини позбавить роботи політиків, журналістів, військових? Люди не матимуть з чого жити. Наскільки моральним і гуманним є ваше відкриття?

— Істина сама по собі високоморальна і високогуманна. Отже, наше відкриття є нічим іншим, як категоричним імперативом Добра. Вже те, що Істина давала змогу під час експериментів проникати на її різноманітні структурні рівні, говорить про те, що ми маємо справу з навдивовижу коректною, я б сказав, навіть шляхетною, структурою-субстанцією.

І все-таки нам здається, що найдоцільнішим у даному випадку буде провести опитування серед різних прошарків населення. Метрополія — найдемократичніша Система в Галактиці. Опитування дасть змогу дізнатися про реакцію на відкриття Істини її громадян.

Пропонуємо нашим телеглядачам недавно відзнятий сюжет. Ми в Мегаполісі, на розі 81-ї вулиці. В картонному ящику спить літня місіс…

— Хелло, мем! Час прокидатися. Вас вітає «Доброго ранку, Метрополіє!» Відрекомендуйтесь нашим телеглядачам.

— Сейра Річардс, 75 років.

— Дуже приємно, місіс Річардс. Отже, дорогі телеглядачі, на екранах ваших телевізорів місіс Річардс. Дуже симпатична місіс. Вона неабияка оптимістка, адже не кожен зважиться вирушити на пошуки щастя й Істини, як це робить вона, мандруючи містами і дорогами Метрополії. Хіба це не цікаве життя? Втім, у нас до місіс Річардс одне-єдине запитання. Скажіть, будь ласка, що ви думаєте про Істину?

— Що я думаю про Істину? її ніколи не було й не буде. Я вже давненько…

— Спасибі, місіс Річардс. «Доброго ранку, Метрополіє!» триває. Як ви щойно бачили й чули, навчена багатим життєвим досвідом людина стверджує, що Істини не існує.

Однак побалакаємо ще з одним стопроцентним жителем Метрополії. Ми й далі в Мегаполісі. Біржа праці. Як вас звати, містер?

— Стенлі Сміт, 38 років. П’ять років, як втратив роботу.

— Чудово, містер Сміт! У такому разі ваша думка про існування Істини буде однією з найоб’єктивніших.

— Істина — не що інше, як вигадка, що в більшості випадків належить урядові. Істина — це фікція!

— Спасибі, містер Сміт. Ми все-таки віримо, що ви зміните думку, буцімто Істину вигадує уряд. Метрополія — вільна Система, і кожен творить істину на свій смак, на свій розсуд. Сподіваємося, що на біржі праці ви знайдете свою Істину. Рано чи пізно. Усього вам найкращого, містер Сміт!