Тимур Желдак - Історія чемпіонатів Європи з футболу

Ось тут уже спрацював тренерський талант Гельмута Шона – по ходу повністю проваленої гри, він відчув, що все ще можна змінити, і випустив на поле… Мюллера.

У Німеччині після цього чемпіонату навіть з’явилася приказка: «Збірна не програє, поки у неї в запасі є хоч один Мюллер!». 22-річний Дітер Мюллер вийшов з лавки вперше у своєму житті в офіційному матчі за «Бундестім». Його дебют вийшов ще більш феєричним, ніж у його однофамильця Гердта Мюллера: першим же дотиком м’яча головою у високому стрибку Мюллер-другий вколотив м’яча у ворота Петровича, коли від фіналу збірну Югославії відділяли всього дев’ять хвилин!

У додатковий час югослави виглядали засмученими, і навіть приреченими. Західні німці вийшли на додатковий час, навпаки, максимально відмобілізованими і виявилися краще готові фізично. А щасливчик Мюллер ще двічі розписався у воротах югославів: спочатку замкнув простріл Хельценбайна, а за дві хвилини до закінчення матчу добив посланий Райнером Бонхофом м’яч, що відскочив від штанги.

Абсолютним одкровенням став матч за третє місце. Здавалося, втомлені і «знекровлені» футболісти будуть ледве пересувати ноги, проте бій між голландцями та югославами вийшов ще той. Голландці, які після півфіналу випустили шістьох нових гравців, грали у своє задоволення. Югослави ж намагалися хоч якось реабілітуватися перед власними вболівальниками.

Цього разу, на відміну від півфіналу з німцями, югослави безпросвітно програли перший тайм – як по грі, так і по рахунку збірна Нідерландів домінувала. Надію господарям чемпіонату подарував Каталінскі, що відправив голландцям «привіт у роздягальню» за дві хвилини до перерви.

Весь другий тайм югослави під невщухаючий рев трибун шукали ключі до воріт збірної Голландії, але змогли забити лише на 81-й хвилині. Це Джаїч, практично без розбігу майстерно виконав штрафний, буквально вколотивши м’яча над стінкою в ближній верхній кут воріт голландців.

На жаль, для збірної СФРЮ, цей гол став практично останнім подихом вкрай виснаженою втомою і відповідальністю команди. У додаткові півгодини голландці зусиллями Хеелса легко забили один м’яч, а могли б набагато більше – останні кілька хвилин команди майже стоячи чекали фінального свистка.

Фінальний матч став справжнім подарунком любителям видовищного футболу. Загальний командний клас органічно поєднувався з індивідуальною майстерністю гравців. Дебют зустрічі цілком і повністю залишився за збірною ЧССР. Щільно заволодівши м’ячем, вони почали накочувати одну за одною багатоходові атаки на ворота Зеппа Майера, і результат не змусив себе чекати. Вже на дев’ятій хвилині гри чехословаки закрутили таку карусель в штарфній німців, що Фогтс, Бекенбауер і Майер тільки вертіли головами слідом за м’ячем, а Швеглік завдавав удару практично по порожніх воротах.

За 14 хвилин збірна ФРН виявилася у звичній для себе на цій першості ролі команди, якій необхідно відігравати два м’ячі. Це Беккенбауер невдало виніс м’яч після навісу з флангу, після чого Каролу Добіашу вдався просто фантастичний удар з лівої ноги – м’яч пронизав натовп в штрафному майданчику і по самій траві під руками Майера ковзнув у дальній кут.

Буквально в наступній атаці чехословаки могли добивати західних німців, і тоді всі питання про переможця були б зняті. Модер своєчасно відреагував на ривок Масни, той скористався ювелірною передачею партнера, пішов від Дітца і пробив повз Майера, який втратив контроль над ситуацією, – повз ворота.

Як то кажуть: не забиваєш ти – забивають тобі. Затятий Віммер пішов напролом правим флангом, вже падаючи після підніжки Модера проштовхнув м’яч на Бонхофа, а той у дотик закинув на дальній кут воротарського. Чому там стояв один-однісінький герой півфіналу Дітер Мюллер, Іво Віктор довго обговорював зі своїми захисниками. Молодий німець не витратив на обробку м’яча і частки секунди – в акробатичному стрибку ножицями він зрізав м’яч у дальній нижній кут.

Як це траплялося десятки разів, після розмови в перерві з «папашою Шоном», на другий тайм німці вийшли відмобілізованими і зарядженими на перемогу. Ось тільки захист збірної Чехословаччини та її лідер – голкіпер Віктор збоїв не давали. Все йшло до того, що чемпіони Європи складуть свої повноваження перед новими чемпіонами ще в основний час. Рішуче проти були арбітр з Італії Гонелла, а також німці Бонхофф і Хальценбайн. На останній хвилині основного часу перший дуже вже хитро навісив з кутового, останній з явним нападом на воротаря потилицею проштовхнув м’яч у ворота, а рефері не побачив в цьому жодного порушення правил. Таким чином, вчетвертє в чотирьох матчах фіналу ЄВРО-76 був призначений овертайм.