Навіть після закінчення матчу поліції Уельсу коштувало великих зусиль забезпечити захист югославської делегації та судді Глеккнера. За два тижні після скандальної гри дисциплінарна комісія УЄФА ухвалила безпрецедентне рішення – виключити Федерацію футболу Уельсу з наступного розіграшу чемпіонату Європи, бо та не забезпечила нормальне проведення чвертьфінального матчу. Втім, це рішення було скасовано вже за рік в робочому порядку.
Чемпіонам світу випало грати зі збірною Іспанії. Рівність в парі спостерігалася лише в першому матчі в Мадриді: німці дозволили господарям грати у свій швидкий футбол з безліччю передач лише один тайм. За цей час збірна Іспанії встигла забити лише один м’яч (він на рахунку Сантільяни) та ще раз потурбувати Майера виходом сам на сам Піррі. У перерві Гельмут Шон вніс до дії своєї машини необхідні корективи і більше іспанці не володіли ані м’ячем, ані ініціативою.
Після матчу газета «Marca» написала: «Наша збірна лютувала, але проти суперника, який перевершує тебе в майстерності, однією люті буває мало». У середині другого тайму зусиллями Беєра німці зрівняли рахунок, а будь точнішим незадовго до кінця матчу Кульманн, який вийшов на заміну, могли вивезти з Іспанії й перемогу.
У матчі-відповіді в Мюнхені рівної гри не було зовсім: чемпіони світу та Європи топталися по іспанським грандам, які після перших 15–20 хвилин думали лише про захист. Але навіть зберегти свої ворота в недоторканності іспанцям було не по силах – Улі Хенесс і Клаус Топмеллер відзначилися на початку і наприкінці першого тайму відповідно.
Справжній урок тотального футболу дали своїм сусідам-бельгійцям футболісти збірної Нідерландів. У двох матчах вони відвантажили у ворота голкіпера бельгійців Піо сім м’ячів. В принципі, результат матчу був вирішений ще в першому матчі в Роттердамі, де чудово грав форвард голландців Ренсенбрінк. До його хет-трику по голу додали Рійсберген і Неескенс, чим завдали команді Гуталса глибокий нокдаун. Сам тренер бельгійців так із захопленням і заздрістю описав гру голландців: «вони роблять все на полі швидше, ніж мої хлопці думають».
Не особливо змінився характер гри і в повторній зустрічі в Брюсселі за чотири тижні. Голландці терпляче дали збірній Бельгії відкрити рахунок, а потім раз за разом тікали до воріт Піо. Забити, правда, вдалося всього двічі – відзначилися Реп и Кройф – але це було викликано аж ніяк не небажанням гостей забивати, а скоріше проливним дощем і розкислим газоном, в якому грузли мережива голландських атак.
Зараз, 40 років по тому, слід визнати, що в півфінал вийшли найсильніші на той момент збірні континенту. Ну, хіба що крім поляків – адже вони свій «фінал» вже зіграли.
24 квітня 1976, Братислава. Чехословаччина – СРСР 2: 0 (Модер 34ʹ, Паненка 47ʹ).
Чехословаччина : Віктор, Добіаш, Е. Чапкович, Гег, Ондруш, Поллак, Модер (Кнапп, 77ʹ), Паненка, М. Масни, Петраш (Кроупа, 18ʹ), Нехода. Тренер – Вацлав Єжек.
СРСР: Прохоров, Коньков, Фоменко, Решко, Матвієнко, Звягінцев, Ловчев (Веремєєв, 57ʹ), Трошкін, Колотов, Оніщенко (Назаренко, 68ʹ), Блохін. Тренер – Валерій Лобановський.
22 травня 1976, Київ. СРСР – Чехословаччина 2: 2 (Буряк 53ʹ, Блохін 87ʹ – Модер 45ʹ, 82ʹ).
СРСР : Рудаков, Коньков (Мінаєв, 54ʹ), Фоменко, Звягінцев, Ловчев, Трошкін, Мунтян, Буряк, Веремєєв, Оніщенко, Блохін. Тренер – Валерій Лобановський.
Чехословаччина : Віктор, Піварнік, Е. Чапковіч (Юркемік, 83ʹ), Гег, Ондруш, Добіаш, Модер, Поллак, М. Масни, Галліс (Швехлік, 88ʹ), Нехода. Тренер – Вацлав Єжек.
24 квітня 1976, Мадрид. Іспанія – ФРН 1: 1 (Сантільяна 21ʹ – Беєр 61ʹ).
22 травня 1976, Мюнхен. ФРН–Іспанія 2: 0 (Хенесс 17ʹ, Топмеллер 42ʹ).
24 квітня 1976, Загреб. Югославія – Уельс 2: 0 (Вукотіч 1ʹ, Попивода 54ʹ).
22 травня 1976, Кардіфф. Уельс – Югославія 1: 1 (І. Еванс 38ʹ – Каталінскі 18ʹ – пен.).
25 квітня 1976, Роттердам. Голландія – Бельгія 5: 0 (Рійсберген 18ʹ, Ренсенбрінк 28ʹ, 58ʹ, 86ʹ, Неескенс 80ʹ – пен.).
22 травня 1976, Брюссель. Бельгія – Голландія 1: 2 (Ван Гоол 27ʹ – Реп 63ʹ, Кройф 79ʹ).
Фінальний турнір. Матчі по 120 хвилин і не тільки
Фінальний турнір ЄВРО-76 увійшов в історію, як найбільш напружений – у фінальній частині жоден матч не закінчився 90-хвилинним протистоянням: у всіх для визначення переможця знадобився додатковий час, а у фінальному матчі – навіть серія пенальті.
Намагаючись привернути на трибуни і до екранів телевізорів якомога більше глядачів, керівництво УЄФА вирішило рознести в часі матчі півфіналів. Сліпий жереб визначив, що першими повинні вступати в бій збірні Чехословаччини та Голландії. Як знати, може, саме цей зайвий день відпочинку і виручив обидві команди в останній день, коли у своїх вирішальних поєдинках вони виявилися трохи свіжішими від суперників… Хоча хіба був на цьому турнірі невирішальний матч?
Читать дальше