Тимур Желдак - Історія чемпіонатів Європи з футболу

19 листопада 1975, Лісабон. Португалія – Англія 1: 1 (Руй Родрігеш 14ʹ – Чаннон 40ʹ).

23 листопада 1975, Лімассол. Кіпр – Чехословаччина 0: 3 (Нехода 9ʹ, Бичовськи 28ʹ, М. Масни 33ʹ).

3 грудня 1975, Сетубал. Португалія – Кіпр 1: 0 (Алвеш 20ʹ).

Підсумкова таблиця групи 1

Подвиг Макдауела пробув неповторним рекордом всього півроку – вже восени 1975-го п’ять м’ячів у ворота збірної Люксембургу відправив форвард збірної Угорщини Нілаші. Того дня угорці взагалі «відірвалися» на аутсайдері, розгромивши футбольних карликів 8: 1. От тільки попри розгром особливої радості ця гра угорцям не принесла, адже до того моменту вони втратили всі шанси на потрапляння в чвертьфінал ЄВРО.

А перемогли в групі валлійці на чолі з уже згадуваним Джоном Тошаком. Почали вони, як кажуть, «ні риба, ні м’ясо»: у першому ж матчі програли австрійцям, ведучи в рахунку по ходу зустрічі. Проте потім збірна Уельсу видала приголомшливий спурт з п’яти перемог поспіль. Тошак вніс свій посильний внесок практично в кожну з них, забивши чотири м’ячі і зробивши чотири результативні передачі.

Вирішальним видався матч в Будапешті, де Джон Тошак був у гущі подій: він відкрив рахунок, заробив попередження, зробив гольовий пас, а на додачу ще й пенальті примудрився не забити! Угорці, що вважалися до початку турніру одними з головних претендентів на «золото» і посіяні були в групі під першим номером, були розчавлені і втратили шанси вийти з групи.

Це не завадило їм додати ложку дьогтю своїм сусідам-австрійцям. У 118-й грі цих команд (це лише на 1975 рік!), суперництво яких сягає корінням ще до імперських часів початку двадцятого століття, угорці вдома переграли австрійців і фактично розчистили Уельсу шлях до чвертьфіналу.

В останній зустрічі групи в Рексемі збірні Уельсу та Австрії грали вже не за путівку на ЄВРО, а за престиж федерації. У грі, де ніхто не хотів пропускати, сильнішими виявилися господарі, які зусиллями Гріффітса таки запхали один м’яч до воріт суперника.

4 вересня 1974, Відень. Австрія – Уельс 2: 1 (Кройц 63ʹ, Кранкль 75ʹ – Гріффітс 35ʹ).

13 жовтня 1974, Люксембург. Люксембург – Угорщина 2: 4 (Дюсьє 15ʹ, 43ʹ – пен. – Л. Надь 29ʹ, 55ʹ, Хорват 18ʹ, Балінт 71ʹ).

30 жовтня 1974, Кардіфф. Уельс – Угорщина 2: 0 (Гріффітс 57ʹ, Тошак 88ʹ).

20 листопада 1974, Суонсі. Уельс – Люксембург 5: 0 (Тошак 34ʹ, Інгленд 53ʹ, Ф. Робертс 70ʹ, Гріффітс 73ʹ, Йорат 75ʹ).

16 березня 1975, Люксембург. Люксембург – Австрія 1: 2 (Браун 12ʹ – Кегльбергер 58ʹ, Кранкль 76ʹ).

2 квітня 1975, Відень. Австрія – Угорщина 0: 0.

16 квітня 1975, Будапешт. Угорщина – Уельс 1: 2 (Браніковіч 77ʹ – Тошак 44ʹ, Махоні 69ʹ).

1 травня 1975, Люксембург. Люксембург – Уельс 1: 3 (Філіп 39ʹ – пен. – Д. Ріс 24ʹ, Л. Джеймс 32ʹ, 83ʹ – пен.).

24 вересня 1975, Будапешт. Угорщина – Австрія 2: 1 (Нілаші 4ʹ, Пустаї 35ʹ – Кранкль 17ʹ – пен.).

15 жовтня 1975, Відень. Австрія – Люксембург 6: 2 (Велцль 1ʹ, 46ʹ, Кранкль 38ʹ, 76ʹ – пен., Яра 41ʹ, Прохазка 80ʹ – Браун 5ʹ, Філіп 32ʹ).

19 жовтня 1975, Сомбатхей. Угорщина – Люксембург 8: 1 (Ш. Пінтер 13ʹ, Нілаші 21ʹ, 32ʹ, 44ʹ, 57ʹ, 67ʹ, Воллек 78ʹ, Вараді 84ʹ – Дюсьє 83ʹ).

19 листопада 1975, Рексем. Уельс – Австрія 1: 0 (Гріффітс 69ʹ).

Підсумкова таблиця групи 2

Єдиною, напевно, збірною, яка потрапила у чвертьфінал ЄВРО-76 без будь-яких проблем, була збірна Югославії. Їхніми суперниками були представники Північної Ірландії (вже без Джорджа Беста), збірна Швеції, що непогано показала себе на Чемпіонаті світу в 1974-му, але розгубила форму і зіграність, і команда Норвегії, яка на той час тільки вливалася в європейські змагання вищого рівня.

Югослави забезпечили собі місце у чвертьфіналі раніше за всіх – за два тури до закінчення турніру. Вони, як і чотири роки тому, не вражали феєрією атак і голів, проте впевнено доводили матчі до необхідного результату. Осічка сталася лише в гостьовій грі в Північній Ірландії, де югослави не забили жодного м’яча і мінімально поступилися.

Шведи дуже вже довго відходили від Чемпіонату світу, встигнувши програти вдома обом основним конкурентам. Північні ірландці ж, які після перемоги над Югославією отримали непогану можливість поборотися за лідерство, розгубили свою перевагу, програвши два необов’язкових матчі: шведам на своєму полі і навіть аутсайдерам норвежцям.