Не обійшлося і без питання престижу. Якщо зі світовою футбольною першістю було більш-менш ясно – як і в наші дні, чемпіоном світу ставала команда Бразилії або ж команда, яка обіграла Бразилію, – то вважати себе найсильнішими в Європі могли і хотіли з десяток команд. Це і Франція з нестримною атакою, і найстаріша футбольна збірна Англії, і країни з найсильнішими чемпіонатами, представники яких ділили між собою європейські клубні трофеї – Іспанія з Італією. Не бажали їм поступатися і східноєвропейські збірні Югославії, Чехословаччини, Угорщини, які стабільно досягали півфіналів і фіналів на головних футбольних форумах. Ну і, звичайно, ж не варто забувати про головного фаворита – на той момент чемпіона Європи – збірну СРСР.
Радянська команда підійшла до турніру в неоднозначному стані – з одного боку, командою, яка виграла перший Кубок Європи чотири роки тому, з іншого – збірної країни, де керівництво спортом, як і будь-якою іншою сферою діяльності, зводилося партійними босами до питань престижу і «чільної ролі комуністичного ладу у вихованні світових чемпіонів». До чого це я? Та до відомої невдачі збірної СРСР на Чемпіонаті світу 1962 року в Чилі.
Розбивши всіх наголову у своїй групі, радянські футболісти у чвертьфіналі потрапили на господарів турніру – чилійців. Воротар і головна зірка збірної Лев Яшин пропустив в тому матчі два зовсім необов’язкові голи після дальніх ударів гравців господарів. Одного м’яча, забитого у відповідь Ігорем Численком, виявилося недостатньо для проходження у півфінал. Повертаючись на півстоліття назад, слід визнати, що провина володаря «Золотого м’яча» в тих пропущених голах очевидна. Саме гра з чилійцями стала темою для знаменитої пісні Володимира Висоцького про «совісного» воротаря і докучливого спортивного фоторепортера, який роками чекав помилки голкіпера і таки дочекався.
Заради справедливості варто згадати, що на той матч Яшин вийшов після струсу мозку, отриманого в попередній зустрічі. Також не варто забувати, що обидва м’ячі були забиті хоч і далекими, але досить сильними і точними ударами. І зовсім вже не зайве нагадати, що перший тайм збірна СРСР грала проти призахідного сонця.
Та й чи варто звинувачувати голкіпера в тому, що його команда, програючи з 27-ї хвилини 1: 2, так і не змогла до кінця матчу вразити ворота пересічної, за великим рахунком, збірної Чилі? Хоч як би там було, після Чемпіонату світу збірна виявилася обезголовлена (адже тренер за все відповідає) і переполовинена (голкіпер, як відомо, половина команди). Гавриїл Качалін був відправлений у відставку, а звільненому з команди Яшину влаштували обструкцію в пресі.
Але повернемося до Європи. Ще не встигли відлунати овації чемпіонам чилійського Мундіалю, Європейський футбольний союз вже почав підготовку до Кубка Європи-1964. З 32 країн, що входили до 1962-го в УЄФА, тільки три відмовилися від участі в другому Кубку Європи. Фіни і шотландці пояснили своє рішення банальними накладками термінів проведення внутрішньої першості із запропонованим міжнародним календарем. А Німецький футбольний союз не міг гарантувати повноцінної підготовки збірної напередодні старту грандіозного проекту – чемпіонату країни серед команд елітної групи (те, що зараз нам знайоме під назвою «Бундесліга»).
Сказати, хто від цього програв, зараз досить складно. А ось виграли збірні СРСР, Австрії та Люксембургу, що потрапили одразу до 1/8 фіналу. При цьому радянські футболісти з формулюванням «теперішні володарі Кубка Європи», а австрійці та люксембуржці – сліпим жеребом.
Саме цей сліпий жереб геть не сподобався грекам. Збірній Греції в суперники дісталася збірна Албанії. У тому, що греки переграють албанців у футбол, сумнівів ніяких не було, та ось, як і у відбіркових матчах попереднього Кубку, в футбол втрутилася політика. Річ у тім, що географічні сусіди вели безпереривні територіальні суперечки, навіть припинили між собою дипломатичні відносини. Грецька федерація, якій УЄФА був поставлений крайній термін проведення матчу – січень 1963 року – так і не дочекалася від керівництва своєї країни дозволу на візит до Албанії, а албанці й самі не дуже прагнули грати з Грецією. Таким чином, одна з найслабших європейських збірних опинилася в 1/8 фіналу, навіть не виходячи на поле.
Решта матчів попереднього раунду принесли не менше емоцій і ще більше сюрпризів.
Той самий жереб, завдяки якому в 1/8 фіналу опинилися Албанія з Люксембургом, звів в очному протистоянні двох одвічних суперників – Англію і Францію. Багато в чому завдяки саме йому старт англійців у європейських змаганнях став таким же провальним, як дебют на чемпіонатах світу (нагадаємо, в 1950 році англійці в груповому раунді двічі з однаковим рахунком 0: 1 поступилися збірним США та Іспанії і з групи не вийшли).
Читать дальше