Тимур Желдак - Історія чемпіонатів Європи з футболу

Зауважимо, що протистояння португальців і болгар увійшло в історію і ще однією яскравою ілюстрацією. Справа в тому, що збірна Португалії забила всі свої 4 голи в першу годину гри, а ось збірна Болгарії всі свої п’ять, навпаки, після 60-ї хвилини. Усі три матчі проходили за схожим сценарієм: годину болгари відбиваються, а португальці атакують і б’ють по воротах, після чого команди міняються ролями. Через роки важко судити, чи була у португальців проблема з фізичною формою, або ж це була тактична задумка тренера болгар, але факт залишається фактом – болгари забивали тільки тоді, коли португальці практично припиняли грати.

Напевно, єдиною командою, яка пройшла кваліфікаційний раунд без сюрпризів, стала збірна Італії. Але і ця пара увійшла в історію: саме нападник «Скуадри адзурри» Альберто Орландо став першим, кому в іграх чемпіонату Європи вдалося забити в одному матчі чотири голи, тобто зробити «покер».

В інших парах особливих сюрпризів і потрясінь не сталося: Югославія легко у двох матчах обіграла Бельгію, Голландія – Швейцарію, Угорщина – Уельс, Північна Ірландія – Польщу, Ірландія – Ісландію, Швеція – Норвегію, а Данія – Мальту. Саме в останньому протистоянні «розцвів» майбутній кращий бомбардир ЄВРО-1964 Мадсен, забивши нещасним мальтійцям чотири голи.

Збірна Іспанії, обігравши на «Сантьяго Бернабеу» румунів з рахунком 6: 0, вирушила на гостьовий поєдинок в туристичну поїздку, в ході якої, втім, зуміла не програти аж надто крупно – румуни задовольнилися «скромними» 1: 3.

Албанія – Греція: + / – (Збірна Греції відмовилася грати з Албанією з політичних причин).

21 червня 1962, Осло. Норвегія – Швеція 0: 2 (Мартінссон 9ʹ, 40ʹ).

4 листопада 1962, Мальме. Швеція – Норвегія 1: 1 (Ерікссон 49ʹ – Крог 60ʹ).

28 червня 1962, Копенгаген. Данія – Мальта 6: 1 (Мадсен 9ʹ, 14ʹ, 49ʹ, Клаусен 22ʹ, Еноксен 70ʹ, Бертельсен 80ʹ – Теобальд 57ʹ).

8 грудня 1962, Гзіра. Мальта – Данія 1: 3 (Урпані 37ʹ – Мадсен 13ʹ, Крістіансен 42ʹ, Бертельсен 48ʹ).

12 серпня 1962, Дублін. Ірландія–Ісландія 4: 2 (Туохі 11ʹ, Фогарті 22ʹ, Кантуелл 65ʹ, 76ʹ – Йонссон 37ʹ, 87ʹ).

2 вересня 1962, Рейк’явік. Ісландія–Ірландія 1: 1 (Арнасон 59ʹ – Туохі 37ʹ).

3 жовтня 1962, Шеффілд. Англія – Франція 1: 1 (Флауерс 57ʹ – пен. – Гужон 8ʹ).

27 лютого 1963, Париж. Франція – Англія 5: 2 (Вісньєскі 3ʹ, 75ʹ, Дуї 32ʹ, Коссу 43ʹ, 82ʹ – Сміт 8ʹ, Темблінг 74ʹ).

10 жовтня 1962, Хожув. Польща – Північна Ірландія 0: 2 (Дуган 19ʹ, Хамфріс 54ʹ).

28 листопада 1962, Белфаст. Північна Ірландія – Польща 2: 0 (Кроссан 9ʹ, Бінгхем 64ʹ).

1 листопада 1962, Мадрид. Іспанія – Румунія 6: 0 (Гільотена 7ʹ, 20ʹ, 70ʹ, Велосо 9ʹ, Кольяр 17ʹ, Макрі 81ʹ (автогол)).

25 листопада 1962, Бухарест. Румунія–Іспанія 3: 1 (Тетару 2ʹ, Манолаке 8ʹ, Костянтин 61ʹ – Велосо 9ʹ).

4 листопада 1962, Белград. Югославія – Бельгія 3: 2 (Скоблар 12ʹ, 32ʹ – пен., Васовіч 88ʹ – Стокман 26ʹ, Журіон 88ʹ).

31 березня 1963, Брюссель. Бельгія – Югославія 0: 1 (Галіч 21ʹ).

7 листопада 1962, Софія. Болгарія – Португалія 3: 1 (Аспарухов 65ʹ, 72ʹ, Дієв 77ʹ – Ейсебіо 49ʹ).

16 грудня 1962, Лісабон. Португалія – Болгарія 3: 1 (Ернані 4ʹ, 27ʹ, Колуна 54ʹ – Ілієв 84ʹ).

23 січня 1963, Перегравання. Рим. Болгарія – Португалія 1: 0 (Аспарухов 86ʹ).

7 листопада 1962, Будапешт. Угорщина – Уельс 3: 1 (Альберт 6ʹ, Тічи 35ʹ, Шандор 48ʹ – Медуін 18ʹ).

7 листопада 1962, Кардіфф. Уельс – Угорщина 1: 1 (Джонс 23ʹ – пен. – Тічи 77ʹ – пен.).

11 листопада 1962, Амстердам. Нідерланди – Швейцарія 3: 1 (ван дер Лінден 11ʹ, Сварт 75ʹ, Грот 76ʹ – Хертіг 43ʹ).

31 березня 1963, Берн. Швейцарія – Нідерланди 1: 1 (Аллеман 72ʹ – Крёйвер 7ʹ).

21 листопада 1962, Берлін. НДР – Чехословаччина 2: 1 (Ерлер 60ʹ, Лібрехт 80ʹ – пен. – Кучера 90ʹ).

31 березня 1963, Прага. Чехословаччина – НДР 1: 1 (Машек 66ʹ – П. Дукка 85ʹ).

2 грудня 1962, Болонья. Італія – Туреччина 6: 0 (Рівера 15ʹ, 47ʹ, Орландо 22ʹ, 29ʹ, 35ʹ, 85ʹ).

27 березня 1963, Стамбул: Туреччина–Італія 0: 1 (Сормані 86ʹ).

У березні 1963 року було проведено жеребкування стадії 1/8 фіналу. За її підсумками збірній СРСР дістався один з найсильніших суперників – команда Італії. Якщо ж згадати, що на момент жеребкування у збірної Радянського Союзу не було головного тренера (Микола Глєбов і Микита Симонян працювали як тимчасово виконуючі обов’язки), стало тривожно за результат протистояння.

Довгоочікуване призначення тренера сталося в липні 1963-го – збірну очолив Костянтин Бєсков. Перед ним відразу було поставлено головне завдання: підготувати команду до чемпіонату світу 1966 року. Тому ігри з італійцями розглядалися крізь призму майбутнього світового форуму. Розмови про те, що збірна СРСР не виграє чемпіонат Європи або, що ще гірше, зійде на стадії 1/8 фіналу, вважалися крамолою і не допускалися.