Останнім українським чемпіоном СРСР став Микола Зуєв із Дніпропетровська, який виграв чемпіонат 1990 року в Києві – в одиночному розряді та в парі з росіянином Андрієм Антроповим.
Загалом на 29 чемпіонатах СРСР бадмінтоністи України показали тільки такі чемпіонські результати (підрахувати кількість срібних і бронзових нагород немає коректної можливості через відсутність повного складу протоколів за всі роки):
Костянтин Вавілов – 32-разовий чемпіон, Віктор Швачко – 23-разовий, Микола Пешехонов – 23-разовий, Ірина Шевченко (Натарова) – 16-разова, Надія Литвинчева – 11-разова, Алла Продан – 6-разова, Тетяна Литвиненко – 6-разова, Вікторія Прон (Євтушенко) – 5-разова, Ніна Михальчук (Косяк, Мякишкова) – 4-разова, Наталія Максакова (Дамаскіна) – 4-разова, Тетяна Новікова (Зуєва) – 4-разова, Віктор Самарін – 2-разовий, Микола Зуєв – 2-разовий, Володимир Ліфшиц, Юрій Єрмолаєв, Агнета Карцуб, Олімпіада Марчева, Володимир Нікіфоров, Алла Звонарьова, Леонід Пайкін і Радій Білалов вигравали першість Союзу по 1 разу. Врахуємо те, що Микола Пешехонов і Тетяна Новікова до 1966 року, а Костянтин Вавілов – до 1970 року виступали за РСФСР (2, 1 та 8 титулів відповідно).
Загалом чемпіонами СРСР ставав 21 представник України.
У 1986 році бадмінтон додали до програми літніх Спартакіад народів СРСР. У всіх видах спорту тоді вже діяло обмеження за віком – до 23 років. На ІХ Спартакіаді в Мінську срібло в змішаній категорії вибороли Ігор Мармер (Київ) і Вікторія Прон (Дніпропетровськ). Збірна України посіла 5-те місце. На Х Спартакіаді народів СРСР (1991) в Горькому збірна України стала 3-ю.
За 25 років команда України на 11 командних чемпіонатах СРСР і 2 Спартакіадах народів СРСР сім разів перемагала, двічі була другою, тричі – третьою, і лише один раз не отримала медалей.
Результати виступу збірної команди України на чемпіонатах і Спартакіадах народів СРСР
Чемпіонати:
1966, Каунас: Україна – 1-ше місце
1968, Тбілісі: Україна – 1-ше місце
1970, Дніпропетровськ: Україна – 1-ше місце
1972, Горький: Україна – 1-ше місце
1974, Баку: Україна – 1-ше місце
1976, Дніпропетровськ: Україна – 1-ше місце
1978, Дніпропетровськ: Україна – 1-ше місце
1980, Харків: Україна – 3-тє місце
1982, Дніпропетровськ: Україна – 2-ге місце
1984, Київ: Україна – 2-ге місце
Команда клубу «Метеор» (Дніпропетровськ). Верхній ряд ( зліва направо ): Костянтин Вавілов, Леонід Пайкін, Віктор Самарін, Микола Пешехонов.
Нижній ряд ( зліва направо ): Вікторія Прон, Вікторія Семенюта, Тетяна Литвиненко, Світлана Носоненко
Спартакіади:
1986, Мінськ: IX Спартакіада народів СССР (бадмінтон уперше додали до програми, змагались гравці віком до 23 років), Україна – 5-те місце
1991, Горький, X Спартакіада народів СССР, Україна – 3-тє місце
Команди України на Юнацьких і Молодіжних іграх СРСР
Досліднику історії українського бадмінтону Миколі Міліневському вдалося знайти результати виступу збірної команди України на Юнацьких і Молодіжних іграх СРСР.
Перші Всесоюзні юнацькі спортивні ігри відбулися 1985 року в Ленінграді. В них брали участь гравці 1967 року народження й молодше. Команда України тоді посіла 2-ге місце (тренер – Микола Пешехонов), першою була команда Росії, а третьою – команда Москви. В особистих змаганнях на цих іграх відзначилася й перемогла Наталія Іванова з Одеси.
Другі Юнацькі ігри СРСР відбулися 1988 року в Бору (біля Горького), на них виступали гравці 1970 року народження й молодше. Команда України перемогла на цих іграх (тренер – Віктор Самарін), другою була команда Росії.
Микола Зуєв – переможець IV Всесоюзних літніх спортивних ігор молоді.
Срібний призер – Олександр Циганков ( ліворуч ). Дніпропетровськ, 1989
У 1989 році в Дніпропетровську відбулися V Всесоюзні спортивні ігри молоді СРСР, в них брали участь гравці 1968 року народження й молодше. Команда України посіла 2-ге місце (тренер – Віктор Самарін).
Одночасно з результатами виступу у Юнацьких і Молодіжних іграх СРСР знайшлися результати виступу команди України на першості СРСР в Горькому 1990 року, де виступали гравці 1971 року народження й молодше. Команда України була першою (тренер – Віктор Самарін), Росія – друга, Москва – третя.
Читать дальше