Мари Кондо - Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди

Документи посортовані в три категорії: ті, які вимагають уваги, ті, які потрібно зберегти (контрактні документи), та інші. Головне – зберігати всі документи однієї категорії в тій самій коробці чи теці й цілеспрямовано відмовитися від їхньої подальшої класифікації. Не забувайте, що коробка з документами, які «вимагають уваги», повинна бути порожня. Якщо в ній є якісь папери, це означає, що ви не вирішили якісь справи, яким варто приділити увагу. Хоча мені самій ніколи не вдавалося повністю розвантажити коробку з документами, які «вимагають уваги», це мета, до якої ми повинні прагнути.

Мій головний принцип – викинути всі папери, але все ж серед них знайдуться такі, позбутися яких буде дуже складно. Поміркуймо, як їх впорядкувати.

Ті, кому подобається вчитися, швидше за все, відвідують якісь семінари або курси з різних предметів, наприклад аромотерапії, логічного мислення чи маркетингу. Нещодавно в Японії з’явилася тенденція присвячувати час уранці ранковим семінарам. Їхні теми та часові рамки дедалі більше розширюються, надаючи людям велике коло вибору. Для учасників семінарів матеріали, старанно підготовлені лектором, прирівнюються до почесної відзнаки, тому з ними важко розлучитися. Але коли я навідуюся до таких завзятих учнів, то бачу, що їхні навчальні матеріали захаращують весь простір, обтяжуючи атмосферу в кімнаті.

Одна моя клієнтка, жінка років тридцяти, працювала в рекламній компанії. Коли я увійшла в її кімнату, то мені здалося, що я перебуваю в офісі. Мене вразили ряди папок з акуратно надрукованими заголовками. «Це матеріали з семінарів, які я відвідувала», – сказала вона. Ця жінка, фанатик семінарів, зберігала та впорядковувала навчальні матеріали з кожного заняття, на яке коли-небудь ходила.

Часто люди наполягають: «Я хочу коли-небудь ще раз перечитати ці матеріали». Але більшість із них ніколи цього не робить. Крім того, більшість із них зберігає матеріали з семінарів на ту саму чи схожу тему. Чому? Тому що те, що вони вивчили на семінарі, надовго не запам’яталося. Я не хочу нікого критикувати, просто пояснюю, чому не варто залишати матеріали з курсів, які ви колись відвідували. Якщо ви не застосували теорію з семінару на практиці, то вона не має сенсу. Цінність курсів починається з того моменту, коли ми починаємо їх відвідувати, і головна мета – взяти для себе якомога більше корисної інформації, яку ми б могли застосувати на практиці після їх закінчення. Чому люди витрачають стільки грошей на оплату таких курсів, якщо вони могли б прочитати те саме в книжці? Тому що вони хочуть відчути ентузіазм викладача й навчальну атмосферу. Тому справжній матеріал – це сам семінар чи якась подія, яку потрібно пережити наживо.

Відвідуючи курси, налаштуйте себе, що викидатимете всі роздані матеріали. Якщо вам шкода їх викинути, пройдіть той самий курс повторно, але цього разу застосуйте засвоєне на практиці. Звучить парадоксально, але я вважаю, що ми не можемо застосувати знання на практиці саме через те, що надто покладаємося на теорію. Найбільша колекція семінарських матеріалів, яку мені коли-небудь доводилося бачити, складалася зі ста дев’яноста тек. Звичайно, я змусила свою клієнтку викинути їх усі до останньої.

Ще один вид паперів, який необхідно викинути, – усі виписки за кредитними картками. Яке їхнє призначення? Для більшості людей вони – простий спосіб перевірити, скільки грошей було потрачено на що за певний місяць. Отже, коли ви перевірили зміст цих паперів, аби впевнитися, що все правильно, і записали ці цифри у свій домашній бухгалтерський звіт, виписки виконали своє призначення і вам слід їх викинути. Повірте мені. Ви не повинні відчувати провину.

Чи можете ви придумати якийсь інший випадок, коли вам знадобляться виписки за вашими кредитними картками? Чи можете ви уявити, що приносите їх до суду, аби довести, яка сума була потрачена? Цього не станеться, тому немає необхідності зберігати ці виписки до кінця свого життя. Те саме стосується повідомлень про зняття грошей із вашого рахунку на оплату комунальних послуг. Будьте рішучими й не втрачайте можливості позбутися їх.

З усіх моїх клієнтів найскладніше викинути такі папери було одній парі. Обоє працювали юристами. Вони все питали: «А якщо мені знадобиться цей документ у суді?» Спочатку вони робили дуже незначні успіхи, але зрештою навіть їм вдалося викинути майже всі папери, не маючи з цим жодних проблем. Якщо вони змогли, то зможете й ви.