Девід Саттер - Менше знаєш, краще спиш

Іншою відомою жертвою була Анна Політковська, яка стала для світу найважливішим джерелом інформації про жорстокі злочини російського та чеченського урядів у Чечні. 7 жовтня 2006 року її було вбито чотирма пострілами в будинку, де вона мешкала, при виході з ліфта.

Потім Путін намагався применшити важливість зробленого Політковською: її смерть була «трагедією, звичайно», але її «вплив на політичне життя країни був мінімальним» [199] LeVine S. «Putins Labyrinth: Spies, Murder and the Dark Heart of the New Russia», 119. . Випереджаючи припущення щодо причетності влади до смерті журналістки, Путін сказав, що її вбивство «зашкодило владі набагато більше, ніж її репортажі» [200] Knight A. «Who Killed Politkovskaya?», The New York Review of Books , Number 17, November 6, 2008. .

Протягом десяти місяців не було жодної інформації про цю справу, але в серпні 2007 року генпрокурор Росії Юрій Чайка оголосив, що заарештовано десятьох людей, які скоро постануть перед судом. Він сказав, що кілерами були чеченські злочинці, але замовляли цей злочин люди за межами Росії, аби дискредитувати російських лідерів [201] Knight A. «Who Killed Politkovskaya?». . Путін натякнув, що замовником був Березовський [202] Knight A. «Who Killed Politkovskaya?». .

Коли в листопаді 2008 року розпочався судовий процес, число обвинувачених скоротилося до трьох — двох братів-чеченців, Ібрагіма та Джабраїла Махмудових, і Сергія Хаджикурбанова, колишнього майора міліції, члена організованого злочинного угруповання. Четвертого — Павла Рягузова, колишнього підполковника ФСБ — підозрювали в керівництві цією змовою, але через брак доказів йому не висунули звинувачення за цією справою, засудивши за інший злочин. Третій із братів Махмудових, Рустам, утік за кордон.

Суд тривав три місяці й завершився 19 лютого 2009 року виправдальним вироком для всіх підсудних. Багато хто вважав, що ФСБ саботувала кримінальне переслідування, зробивши вкидання інформації про особи підозрюваних, що дало можливість втекти фактичному вбивці, та не дозволивши слідчим вилучити комп’ютер з офісу Рягузова. За даними «Новой газеты», ФСБ почала стежити за Політковською влітку 2006 року, але відмовилася повідомити, що було виявлено [203] «Операционное сопровождение убийства», Новая газета , № 74, 6 октября, 2008; Донских И. Москва. Состоялась пресс-конференция, посвященная завершившемуся судебному разбирательству по делу об убийстве Анны Политковской и оправдательному вердикту присяжных, вынесенному сегодня // Новая газета. — 2009. — № 17. — 18 февраля; Pan Ph. P. «3 Acquitted in Killing of Russian Reporter», The Washington Post , February 20, 2009. .

Існували докази того, що за Політковською стежила ще одна «команда». У день загибелі журналістка робила покупки в супермаркеті «Рамстор» на Фрунзенській набережній. Прихована відеокамера зафіксувала чоловіка в джинсах і светрі та світловолосу жінку в чорному, які ходили за Політковською між полицями. Слідчі ані ідентифікували цю пару, ані пояснили, яка була її роль у цьому вбивстві [204] Harding L. «Anna Politkovskaya trial: the unanswered questions», The Guardian , February 19, 2009. .

Виявилося також, що зв’язки між вбивцями, ФСБ та міліцією були набагато щільнішими, аніж здавалося спочатку. Заступник редактора «Новой газеты» Сергій Соколов, який проводив власне розслідування, стверджував, що Джабраїл Махмудов був агентом ФСБ. Його з братами завербував їхній дядько, Ломі-Алі Гайтукаєв, теж агент ФСБ, який підпорядковувався Рягузову й сидів у в’язниці за замах на одного українського бізнесмена [205] Satter D. «Who Murdered These Russian Journalists?», Forbes.com , December 26, 2008. . Рустаму Махмудову вдалося втекти з країни, сказав Соколов, бо ФСБ забезпечила його фальшивими документами [206] Clover Ch. «A death retold», Financial Times , February 19, 2009. .

У червні 2009 року виправдальний вирок для підсудних було скасовано Верховним судом Росії, який послався на процедурні помилки. З датою нового суду були зволікання, але «Новая газета» знайшла докази того, що Дмитро Павлюченков, очільник відділу зовнішнього спостереження Московської міліції і свідок на першому суді, був найнятий Гайтукаєвим для стеження за Політковською. Він дав убивцям її адресу та зброю і кулі, які були використані для вбивства [207] «Дело Анны Политковской: заказчик пока “неприкасаемый”», Новая газета , 17 декабря 2012. .

У серпні 2011 року Павлюченкова було заарештовано й звинувачено у вбивстві Політковської. Зі стороною обвинувачення він уклав угоду: в обмін на те, що він назве замовника, йому обіцяли перекваліфікувати обвинувачення з організації вбивства на участь у ньому. Але Павлюченков так і не дав свідчень щодо замовника або того, хто заплатив за цей злочин. Володимир Маркін, речник Слідчого комітету, сказав, що «Павлюченков... засвідчив, що Гайтукаєв йому сказав, нібито замовниками... були Березовський і Закаєв» [208] «Дело Анны Политковской: заказчик пока “неприкасаемый”». . Замість пожиттєвого ув’язнення Павлюченков отримав 11 років.