Віктор Суворов - Оповіді визволителя

Зв’язатися зі штабом дивізії Журавльов зміг тільки через півгодини, і отримав наказ залишатися там, де він знаходиться. Повідомили також, що допомоги сьогодні не буде, бо танковий полк дивізії загубився і, мабуть, пройшов повз Прагу, зв’язок з ним втрачений.

Журавльов знову відправився до замурзаного танкіста з 35-ї дивізії. Той повідомив, що зв’язку зі своїм командуванням налагодити не може: ефір забитий наглухо. Журавльов описав танкісту загальну картину і запросив до себе в банк «на чарку чаю».

— Ну його на хрін, твій банк, приходь краще до мене ввечері, у мене є чим тебе, розвіднику, пригостити!

На тому й розлучилися.

Дружба між радянськими офіцерами народжується в основному в подібних ситуаціях...

Вулиці тим часом швидко наповнювалися народом. Молоді і старі, жінки і чоловіки, — всі рушили до радянських танків.

— Навіщо прийшли?

— Ми вас не кликали!

— Ми свої проблеми без танків вирішимо!

Радянським солдатам крити явно було нічим. Вони і не крили. Так, іноді тільки.

— Ми вас захищати прийшли. Вас американці з німцями захопити хочуть. Забули війну, чи що?

— Ось коли вони нас почнуть захоплювати, тоді і приходьте!

Офіцери, особливо політпрацівники, відразу поринули в маси, проте без видимого успіху.

— Ми на прохання вашого ж уряду!

— Назвіть тоді хоч одного з членів уряду, хто просив вас втручатися в наші справи!

— Товариші!

— Ми тобі не товариші!

Замполіту дали в морду. Він — за пістолета. Солдати відтягують його назад з натовпу.

— Фашисти чортові!

— Це ви фашисти!

— Свою країну довели до того, що жерти нічого, і хочете, щоб всі навколо голодними сиділи!

— Це тимчасові труднощі, далі у нас краще буде!

— А без вас зовсім добре було б.

— Забирайтеся, звідки прийшли! Разом зі своїм Марксом та Леніним!

— Громадяни, заспокойтеся!

— Пішов в...

— Громадяни, своєю нерозумною поведінкою ви ставите всі завоювання соціалізму на межу...

— Твій соціалізм спочатку на собаках потрібно було випробувати, як всі нормальні вчені роблять. Ленін твій експериментів на собаках не провів...

— Не смійте так про Леніна!

Об розчервонілу пику замполіта розбивається тухле яйце.

В самому кінці колони дискусія прийняла більш жвавий характер. Молоді хлопці закидали три останніх танка каменюками, загнавши екіпажі всередину, а потім ломами проламали додаткові паливні баки. Ще через хвилину передостанній танк густо задимів, за ним ще один. Почулася безладна стрілянина. Натовп відійшов від останніх танків, та лише на пару хвилин. Два екіпажі брезентами марно намагалися збити полум’я, третій танк різко повернув башту, намагаючись скинути підлітків, які видерлися на неї. Два взводу спішених танкістів з центру колони пробивалися крізь натовп на допомогу своїм товаришам.

— Розійдись! Боєкомплект в танках вибухати почне!

— У-у-у, фашисти кляті!

Розвідувальні танки батальйону Журавльова стояли поряд, проте народ їх ніби й не помічав. Солдати-розвідники чітко виконували вказівку командира і крили всіх по матері праворуч та ліворуч. Чехи чи то розуміли таке звернення, чи то нудно їм було вести дискусію на таких тонах, чи то були впевнені в тому, що перематюкати росіян їм все одно не вдасться. У всякому разі, біля розвідувальних танків народ не затримувався. Лайка і бійки виникали лише в танковій колоні і особливо там, де замполіти проявляли особливу старанність, намагаючись втовкмачити людям переваги соціалізму.

— Сталінізм і культ особи взагалі — випадкові явища в нашій історії!

— Ні фіга собі! Тридцять років з п’ятдесяти — це тільки сталінізм. А скільки з інших двадцяти років ви без культу жили? Без культу Леніна, Хрущова та інших?

— А чому в Америці немає культу особи і ніколи не було?

— В Америці імперіалізм, товариші! Це гірше!

— Звідки знаєш, що гірше? Там бував?

— Чому в кожній соціалістичній країні культ особи — від Куби і Албанії до Кореї та Румунії? Всі країни різні, у всіх комунізм різний, а культ особи скрізь однаковий? Почали з культу Леніна...

— Не чіпайте Леніна! Ленін — геній людства!

— Це він вас навчив в чужу квартиру без просу і стуку вриватися?

— Ленін — педераст!

— Мовчати!

Дідок з борідкою клинцем крутить замполіту полку ґудзик на гімнастерці:

— А ви, батенька, не гарячкуйте. Ви Леніна хоч читали?

— Читав.

— А Сталіна?

— Е... е...

— А ось ви, батенька, Леніна і Сталіна почитайте і порахуйте, скільки разів у того і в іншого вживається слово «розстріляти». Надзвичайно цікавіша статистика виходить. Знаєте, Сталін в порівнянні з Леніним — жалюгідний дилетант і неук, а Володимир Ілліч — закінчений, пропащий садист, виродок, які лише раз на тисячу років з’являються!