Майк Йогансен - Обличчя буржуазної преси

« Нічний вартовий Франклін Елеворт Сміт, 50 років, задушив свою дочку Бессі Сміт, 19 років, з невідомої причини. Доктор Коген заявив, що вартовий «не міг стримувати балачки» (had a pressure of speeh) і мав нахил забагато балакати. При обслідуванні Сміт сміявся, розповідавши, як воно сталося і найбільше його дратував, казав він, той факт, що дочка його потайки курила цигарки». (Американці уже заснували «Лігу боротьби з тютюном», щоб боротися з тим, що дівчата курять цигарки).

А от як називається напад на негра:

« Голова зломила ключа, але ворога уже замкнено».

«Расел Г. Фрейзер, 28 років, був заарештований вчора після обід і його обвинувачують у нападі. Підчас сварки в пенсильванських паротягових майстернях він нібито вдарив Джорджа Г. Кейзі, негра, по голові локомотивним ключем. Кейзі не постраждав, але ключ зломився. Поліція четвертого району, закликана, коли почалася сварка, свідчить, що ключа відремонтували і що Кейзі знов став до роботи, але Фрейзера забрано в район і посаджено».

Ледви чи Джордж Кейзі, негр, буде дуже радіти з того, що так сталося. Той білий, що його вдарив, і його друзі й товариші все-одно не покинуть так цього діла. Заарештовано білого тільки за те, що він ударив і навіть не вбив негра. Ймовірно, що Джордж Кейзі, негр, своїм життям заплатить за тривкість своєї голови.

« Людська кістка і підбор черевика знайдені у вогнищі в квартирі місис Роджерс».

«...Поліція, занюхавши специфічний запах від попелу, винесеного з кімнати місис Роджерс, знайшла уламок людської кістки і підбор з дамського черевика. Місис Роджерс, гарненька удовиця, повернулася з подорожі вночі два тижні тому. її речі зосталися нерозпаковані. Кімната була в порядку.

Допитувано негра, швайцара будинку, коли знайшли французького ключа, на якому були сліди чогось, що скидалось на кров. Хеміки аналізують попіл, знайдений у кімнаті, тимчасом брат місис Роджерс, Воллес Мк' Дауел, клопочеться, щоб сестру його визнали юридично за вмерлу. Він уживає заходів, щоб опіку над її майном — коло 25.000 долярів — доручено йому.

… одночасно на курорті Бойлінґ Спрінґс (Кип'ячі Води), кажуть, перебувала женщина, що всіма ознаками була схожа на місис Роджерс. Діставши на пошті чека на 2.500 долярів, вона виїхала з Бойлінґ Спрінґсу».

Можливо, що хеміки з'ясують склад попелу, виваленого з коміну місис Роджерс, гарненької молодої удовиці, й тоді врятується негр-швайцар, винний у тому, що десь знайшли французького ключа з слідами чогось, що поліція покищо вважає за кров. Але й імовірніше, що місис Роджерс десь знайдеться без ніяких драм і трагедій, виконавши своє життєве завдання дати Washington Post сенсаційну колонку.

Втім, укидання молодих жінок у піч практикується в Штатах.

« Вкинув дівчину у піч, каже дезертир».

«Сан-Антоніо. Техас. Хоча урядовці не ймуть віри його словам, Джемс Келлі, ймовірно дезертир з армії Сполучених Штатів, був учора посаджений на основі його свідчення, що це він укинув Елфріду Кнаак, книжкову аґентку і студентку факультету психології, у піч в іллінойському поліцайському районі...»

Елфріда Кнаак, книжкова агентка і студентка факультету психології, умерла від ран. Нач. Району де це сталося, звільнено з посади. Та рештка колонки заповнена міркуваннями й звістками на тему, що чи є Джемс Келлі справді дезертир, чи ні. Почувається, що коли він дійсно дезертир, то нічого дивного в його вчинках немає. Чи він укинув дівчину в піч, чи він (з невідомих міркувань) бреше, однаково його аморальність знаходить собі цілковите й адекватне пояснення в тому, що він дезертир.

Окрім цих убивств, є ще ціла серія “commonplace murders” (звичайних собі убивств), самогубств, автомобільних катастроф, смертей від газу, затоплених пароплавів і інших подій з смертельними результатами. Американська газета, бодай офіціоз, на всі сто користується з того факту, що люди, яких ще не вбили, з насолодою читають про те, як уже вбито інших. Чи це є почуття того самого порядку, що й свідомість тепла і затишку у читача славнозвісних різдвяних оповідань про замерзлого хлопчика, чи може люди мають насолоду з убивств саме тому, що вбивства заборонені законом, але така насолода існує і американська газета за два центи дає читачеві не менше як на два доляри цієї розкоші.