Виктор Суворов - Її ім’я було Татьяна

Звідки така щедрість?

А тому, що кордон по Бугу товариш Сталін уважав тимчасовим. І цього не приховував.

Народний комісар оборони СРСР Маршал Радянського Союзу С. К. Тимошенко про це оголосив у своєму наказі, опублікованому в усіх радянських газетах, зачитаному перед строєм кожних роти, батареї, ескадрильї:

«Радянський Союз значно розрісся і перемістив свої кордони на захід. Капіталістичному світу довелося потіснитися і поступитися. Але не нам — бійцям Червоної Армії — зазнаватися і заспокоюватися на досягнутому!»

Тобто це виглядає так, що ми просунули свої кордони на захід, але на цьому не заспокоїмося. Нам цього замало.

Це не промова політика і не повідомлення журналіста. Це — бойовий наказ усім з’єднанням і частинам Червоної Армії. Проте західніше радянських кордонів — лише ті країни, які є союзниками Німеччини, або ті землі, які Німеччина захопила.

Коротше кажучи, у наказі Червоної Армії Народний комісар оборони СРСР офіційно оголосив, що доберемося й до Німеччини.

Не заради звільнення українців і білорусів Сталін установлював спільний кордон із Німеччиною, а заради створення умов для раптового нападу на Німеччину й захоплення Європи.

Так окупанти розділили Польщу 1939-го року

Моєму лютому опонентові з Києва рекомендую поміркувати ось над чим: землі, відірвані від Польщі, до України та Білорусі товариш Сталін не приєднав. Він їх приєднав до Радянського Союзу.

Владу на тих землях було встановлено не українську й не білоруську. Влада, як і скрізь у нас, була встановлена радянська, комісарська, чекістська, стукацька, вертухайська, розстрільна.

7 червня 1940 року командувачем військ Київського особливого військового округу було призначено генерала армії Георгія Костянтиновича Жукова.

Призначили його не дарма. Передбачалося чергове визволення. Від Румунії товариш Сталін вирішив відкраяти Бессарабію та перетворити її на Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку.

Молдавани і румуни — близнюки-брати. На росіян вони ні за мовою, ні за укладом життя зовсім не схожі. Це не важливо. Бессарабія колись уходила до складу Російської імперії, тому слід було її повернути під рідний дах, виправивши історичну несправедливість. Заодно й Північну Буковину, яка ніколи до складу Російської імперії не входила.

9 червня 1940 року наказом Жукова війська Одеського і Київського військових округів було піднято по бойовій тривозі. Негайно розпочалося зосередження та розгортання військ на кордоні Румунії.

20 червня 1940 року було таємно сформовано Південний фронт. Командувач фронтом — генерал армії Жуков.

У складі Південного фронту:

управління трьох армій (5, 9 і 12-та);

управління 13-ти корпусів (10 — стрілецьких, 3 — кавалерійські);

40 дивізій (32 — стрілецькі, 2 — мотострілецькі, 6 — кавалерійських);

14 бригад (11 — танкових, 3 — повітряно-десантні);

96 артилерійських полків (66 — у складі дивізій, 14 — корпусних, 16 — резерву Головного командування);

45 винищувальних і бомбардувальних авіаційних полків.

Південний фронт — це 460 тисяч бійців і командирів, 12 тисяч гармат і мінометів, 3112 танків, 2168 бойових літаків. Для забезпечення дій приморського флангу Південного фронту долучали частину сил Чорноморського флоту й кораблі Дніпровської флотилії, яких перекинули в гирло Дунаю. Позаду військ Південного фронту розгорталися частини НКВС. Усіх разом — понад півмільйона.

Війська Південного фронту отримали наказ Жукова розгромити армію Румунії в разі, якщо вона буде чинити опір.

Після зосередження військ на кордоні товариш Молотов зажадав від уряду Румунії повернути Бессарабію та Північну Буковину.

Уряд Румунії, розуміючи, що опиратися марно, віддав військам наказ на відступ.

Навіщо ж Сталіну і Жукову знадобилися Бессарабія та Північна Буковина?

Ось офіційна радянська відповідь. Її дав академік РАПН, доктор історичних наук, професор, полковник О. С. Орлов:

«З території Бессарабії радянська авіація могла тримати під загрозою нафтові промисли Румунії, яка була головним постачальником нафти для Німеччини. Північна Буковина потрібна була тому, що через її територію проходила рокадна залізниця стратегічного значення від Одеси через Кишинів, Чернівці, Львів, що мала європейську колію і дозволяла використовувати рухомий склад по залізницях Європи».