Мирослав Дочинец - Карби і скарби. Посвіт карпатського світу

Гертика – сухоти.

Гія – треба, потрібно.

Глитати – ковтати.

Глядати – шукати.

Годинка – годинник.

Гоклик – стілець.

Гонведи – угорські солдати.

Горн – піч.

Горнець – каструля, горщик.

Горничар – гончар.

Готарник – тут: прикордонник.

Грабник – грабовий ліс.

Гражда – велика садиба горян.

Грань – жар.

Гудаки – музиканти.

Гузиця – сідниця, зад.

Гуня – верхній одяг із вовни.

Гурма – гурт, група.

Гуслянка – кисло-молочний продукт.

Ґазда – господар.

Ґаздиня – господиня.

Ґвер – рушниця, гвинтівка.

Дараб – ділянка, наділ, шматок.

Дараба – пліт.

Дека – частина корпусу струнного інструмента.

Денцівка – пищалка, сопілка.

Деревище – труна.

Деца – сто грамів рідини.

Дзер – молочна сироватка.

Дзяма – юшка, суп.

Ді – іди (наказ коневі).

Дівойка – дівчина.

Дідизна – спадок, рідний край.

Дідо – дід.

Дідорня – батьківський маєток, родинне гніздо.

Дітвак – дитина, хлопчик.

Дітина – дитина, немовля.

Днесь – сьогодні.

Драниця – ґонт, покрівельний матеріал у вигляді тоненьких дощечок.

Драча – чагарник.

Друлити – штовхнути (звалити).

Жалива – кропива.

Жаливник – місце, де росте кропива.

Жбурити – кидати.

Жентиця – сироватка з овечого молока.

Жереп – ялівець.

Живот – життя.

Жінчовка – жінка.

Жумак – жмут, пучок.

Завгура – забава, розвага.

Загучати – загудіти, заглушити.

Залом – лісова глушина, бурелом.

Заманка – віддалений наділ горян, хата на відшибі.

Замогливий – заможний.

Замір – намір.

Зацяпати – закрапати.

Зеленина – зелень.

Збитошник – бешкетник, шибеник.

Збитошно – пустотливо.

Збуйвік – старий дід.

Збуйник – розбійник.

Звори – лісові яри.

Зворина – ярок у горах, по дну якого зазвичай тече струмок.

Здріти – дивитися.

Знатник – знавець, відун, знахар.

Кадуб – джерело, криниця.

Кадь – ємність для миття, діжка.

Каня – хижий птах родини Яструбові.

Капо – привілейований ув’язнений у німецьких концтаборах.

Капчурі – в’язані з вовни шкарпетки.

Караник – бідолаха, жертва.

Каріка (карічка) – кільце, обруч.

Квасний – кислий (квасна вода – мінеральна).

Квасник – щавель.

Кедь – коли, якщо.

Кендир – тут: ємність, бідон.

Кервавий – кривавий.

Кериня – брага.

Кимак – тут: вулик.

Кичера – гора, укрита лісом, крім вершини.

Кісьба – косовиця.

Кметь – тут: наймит.

Когут – півень.

Копилець – байстрюк.

Корчаги – обплетені бутлі.

Коруна – грошова одиниця, складалася зі ста геллерів.

Кося – кісся, дерев’яний держак.

Косята – ручки на кісся.

Коцка – грудка, квадрат.

Кошарка – кошик.

Красний – гарний.

Кревняк – родич.

Креденс – буфет для посуду, кухонна шафа.

Креш – тут: вінця посуду.

Крисаня – капелюх, бриль.

Кріс – рушниця.

Кротон – силач.

Крумпля – картопля.

Куча – занедбана хата.

Лаба – лапа, нога.

Ланц – ланцюг.

Леґінь – парубок.

Лада – скриня.

Ладканка – весільна пісня.

Лед – лід.

Лежниця – примітивна постіль, лежанка.

Литовка – коса, металева частина коси.

Лигнути – випити.

Лингар – пройдисвіт, баламут.

Лік – лікування.

Лічниця – лікарня.

Лугош – виноградник над подвір’ям.

Лудити – підбивати на щось, спокушати.

Лямпіада – світильник, смолоскип.

Майстершик – інструмент.

Маржина – худоба.

Материзна – рідний край, вітчизна.

Мацур – кіт.

Машінґвер – кулемет.

Млаковиння – баговиння.

Мелайний – кукурудзяний.

Мерхнути – поступово втрачати яскравість.

Мириговати – нервувати.

Молодюк – парубок, молодик.

Мочило – місце (ковбаня) для мочіння конопель або ліжників.

Мурава – трава.

Наборзо – нашвидкуруч.

Най – хай.

Наполи – навпіл.

Направа – виріб, результат роботи, виготовлення.

Начанка – хлібець із кукурудзи та зеленини.

Неборе – довірливе звертання.

Нев – нею.

Неврекливі – неврочливі.

Немза – потолоч, чужинці.

Ниська – нині.

Ногавиці – штани.

Нута – нота, мелодія.

Няньо – батько.

Облаз – гола стрімка скеля, круча.

Обленний – приємний, шляхетний.

Обрус – скатертина, рушник.

Обувка – взуття.

Оборіг – навіс для сіна.

Обрость – пагони.

Одданиця – дівчина на виданні.

Огир – жеребець.

Орудки – тут: справи.