Дмитро Чобіт - Макуха або штрихи до політичного портрету Блоку Юлії Тимошенко

Руденко С. Уряд Юлії Тимошенко. — К.: Саміт-книга, 2008. — С.26.

«Віктор Андрійович — мудра людина».

Українська правда. — 2001. — 6 січня.

«Віктор Андрійович належить до тієї категорії людей, до яких відчути повне розчарування неможливо».

Українська правда. — 2001. — 26 грудня.

«Можу сказати, що він (В. Ющенко. — Д. Ч.) дуже допомагає мені в житті вистояти».

Дзеркало тижня. — 2001. — 13 січня.

«Із Віктором Ющенком ми були єдиною командою».

Известия. — 2001. — 27 січня.

«Я, лідер виборчого Блоку Юлії Тимошенко, заявляю про те, що очолювана мною політична сила ніколи і за жодних обставин не буде вступати в коаліцію з Партією регіонів».

Руденко С. Уряд Юлії Тимошенко. — К.: Саміт-книга, 2008. — С.33.

25. Заключения до книги другої

Мабуть, поява на владному олімпі України Юлії Тимошенко, як і її теперішнього друга Віктора Медведчука, була для українців конче потрібною справою. На прикладі їхньої діяльності та створених і розбудованих під них організацій СДПУ(о), ВО «Батьківщина», БЮТ українці наочно побачили, що являє собою політична макуха. І це дуже добре видно на всіх рівнях: центральному, кримському республіканському, обласних, районних і міських — методи діяльності та якісний підбір кадрів скрізь ідентичні. А причина одна: організації ВО «Батьківщина» та БЮТ створювалися під одну персону — Юлію Володимирівну Тимошенко, точно так, як СДПУ(о) — під В. Медведчука.

Вартувало Вікторові Володимировичу відійти від справ, як СДПУ(о) розлетілась, як картковий будиночок. Така сама доля очікує і бізнес-політичні структури Ю. Тимошенко, через те що у їх основі немає правди. А все, що будується на лукавстві, обмані і неправді, не витримує випробування часом.

Безумовно, вищенаписане може не сподобатися пані Юлі, вона воліла б, щоби про явно непривабливі для неї речі не писали. Однак Ю. Тимошенко прагне стати президентом держави, то народ мусить про неї знати все. А що стосується негідних вчинків та непристойностей, то їх потрібно соромитися не тоді, коли про них пишуть, а коли їх роблять.

Згідно з новою пропорційною виборчою системою, на позачергових парламентських виборах 2007 року за списком «Блоку Юлії Тимошенко» обрано 158 народних депутатів України. Ці люди тепер представляють у Верховній Раді частину народу України та вершать його долю. Хто ж ці «вершителі»? Запитання видається цілком слушним.

У статті 5 Конституції України записано: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ». Народне волевиявлення здійснюється через вибори та референдуми. На виборах народ обирає своїх представників (депутатів) в органах влади — від сільської ради до Верховної й від сільського голови — до Президента. Відповідно, аби хоч якось контролювати діяльність своїх представників у владі, народ насамперед повинен хоча б їх знати. Як виглядає ця елементарна і демократична істина на українській практиці?

Відповідь на це запитання слід шукати у списках політичних партій і блоків, саме у них і приховано від народу його ж «представників». Те, що у ході виборчої кампанії списки вивішуються на кожній дільниці, не є показником, бо хто там їх читає?! На це й розраховують.

Дуже характерний епізод на цю тему міститься в інтерв'ю газеті «Киевский телеграф» відомого політика і народного депутата України кількох скликань Олександра Волкова, у якому він розповів: «У Чернігівській області я задав людям запитання: «За кого ви голосували?» — «За Блок Тимошенко». — А хто у неї п'ятим номером?» — «Не знаю». Я кажу: «Як? Він же ж ваші інтереси представляє!» — «Та пішли вони всі під три чорти! Нічого вони не представляють! Ми тільки Юлю знаємо і ще пастора Турчинова». І так в усій Україні. Народ голосував передусім за Юлію Тимошенко, а вона, як «паровоз, тягнула за собою список «представників народу», складений нею ж і О. Турчиновим.

Тому вартує докладно розглянути цей дивовижний і прецікавий список БЮТ. Про те, як він складався у 2005 році, мною дещо написано у книзі «Монолітне болото, або ЗАТ БЮТ». Тоді це були справжні комісійні торги. Проте О. Турчинов список усіляко розхвалював і заявив, що він складається із таких хороших і гідних осіб, що у нього аж «душа співає». Але коли, через півроку, із фракції БЮТу Антикризову коаліцію перейшло аж 26 «воїнів світла», то О. Турчинов чомусь почав іменувати «зрадниками» тих, кого недавно так хвалив. Саме через бютівських «зрадників» у 2007 р. і були проведені дострокові парламентські вибори. Не кращим чином складався список БЮТ на дострокових виборах 2007 року: вихід із коаліції депутата Ігоря Рибакова — яскраве тому свідчення.