Дмитро Чобіт - Макуха або штрихи до політичного портрету Блоку Юлії Тимошенко

Друге: вже у перші дні Україною прокотилася хвиля мітингів і демонстрацій, які організувала «Наша Україна». Однак мені не відомий такий захід, який би у якомусь місті України самостійно організував БЮТ. Таких, мабуть, і не було ніде.

Третє: з ініціативи депутатів-нашоукраїнців ряд міських, районних і обласних рад прийняв звернення на підтримку В. Ющенка. Жодна сесія місцевих рад не була скликана з ініціативи бютівців.

Четверте: штабом революції керували нашоукраїнці. Головою був Роман Безсмертний, він виконав титанічну чорнову роботу; практично постійно жив у наметі і навіть не красувався на сцені майдану. Але народ бачив лише видиму частину, тобто тих, хто щовечора виходив на сцену і звертався до них із промовами. Юля Тимошенко їх виголошувала досить часто, гарно й ефектно. Проте що вона пропонувала?

Під час Помаранчевої революції Ю. Тимошенко неодноразово висловлювалась за радикальне розв'язання конфлікту — захоплення Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України. Не знати, чим би закінчились у такому разі силові дії, але кровопролиття, безумовно, уникнути було б неможливо.

Категорично проти таких методів виступав В. Ющенко. Зрозуміло, що Віктор Андрійович не був подібний на голуба миру, але і на яструба війни теж, він просто піднявся над усіма та домігся вирішення справи не силою крові, а силою розуму, і лиш за це, він заслуговує найвищої похвали. Саме завдяки йому гострий суспільний конфлікт було розв'язано мирним способом. Тим самим Україна показала приклад усьому світу, як народ може вирішити величезну проблему ненасильницькими діями.

Я ось тепер думаю: а що би сталося в Україні, якби перемогли ідеї Юлії Тимошенко щодо силового захоплення влади? Безперечно, що нічого доброго — в усіх відношеннях. Конкретні дії (висловлення пропозицій — це теж дія) Ю. Тимошенко під час Помаранчевої революції свідчать, що їй більше підходить визначення «яструб революції». Проте і таке порівняння не є точним. Яструб усе-таки — дуже достойний і гідний, тому його і величають царем птахів, а реальні дії та поведінка пані Юлі нагадують зовсім іншу пташку.

Після того, як Віктора Ющенка обрали Президентом України, головною турботою Ю. Тимошенко та її оточення стала справа здобуття поста Прем'єр-міністра України. Однак така ідея не знайшла підтримки в керівництва «Нашої України» із багатьох причин, професійної і моральної насамперед. Сам Президент теж не був у захопленні від такої перспективи і теж мав дуже серйозні застереження. Це добре розуміла Ю. Тимошенко і робила все, аби здолати чергову перешкоду. Всі нашоукраїнці, хто виступав проти її призначення прем'єром, стали для неї заклятими ворогами, і вона їх навмисно дискредитувала, як могла і де могла.

Для того, аби змусити Президента таки призначити прем'єром Ю. Тимошенко, штаб БЮТ розробив не бачену до цього в Україні піар-акцію. На інавгурацію новообраного Президента з багатьох областей звезли бажаючих, таких виявилося немало. Усіх волонтерів «Батьківщини» попросили заздалегідь зайняти місця безпосередньо біля монумента Незалежності, де мав виступати Президент України. Вони їх і зайняли задовго до урочистостей. Гості, які прибули за кошти «Батьківщини», компактно стояли із партійними прапорами і в інших місцях майдану. Всіх їх попросили привітати партійного лідера і якомога гучніше проскандувати: «Юля! Юля!».

Задуманий піар вдався пречудово. Коли біля монументу з'явилася Ю. Тимошенко, її однопартійні скандували: «Юля! Юля!» На інавгурацію Віктора Ющенка це навіть не виглядало. Коли Президент завершив свій виступ, бютівські волонтери, які стояли поблизу трибуни, а їх було кілька тисяч, почали знову скандувати «Юля, Юля!», «Юля — прем'єр!». їх підхопив мало не цілий майдан. Спрацював ефект оплесків у залі, коли п'ять осіб із різних кутків, одночасно вдаривши в долоні, викликають овації більшості присутніх. Так і тут заздалегідь підготовлена акція скандування була підхоплена іншими та ще й посилена гучномовцями. Тобто бютівські верховоди заздалегідь продумано створили штучну ситуацію, що ніби-то народ вимагає призначення прем'єром Ю. Тимошенко.

І якщо хтось щось заперечить проти вищесказаного, то я його попрошу дати відповідь на такі запитання:

1. Навіщо бютівські волонтери за три години до виступу Президента із транспарантами і прапорами ВО «Батьківщина» в руках зайняли всі підступи до монументу Незалежності, де він мав виступати?