— Михайло Юрійовичу, це серйозні звинувачення, у вас є які-небудь підтвердження спроб підкупу суддів Конституційного Суду України особисто Юлією Тимошенко?
— Хай подасть на мене в суд! Знаєте, в європейській і світовій практиці політик, якщо вважає, що його хтось обмовляє, подає в суд. Правда? По згаданій ситуації щодо суддів — у суд!
— Ви стверджуєте, що місця у списку Тимошенко продавалися за гроші...
— Так.
— У вас є якісь факти? Кому, за скільки...
— Я ще раз сказав: у суд!**
У розпал кампанії з дострокових парламентських виборів «Українська правда» попросила М. Бродського дещо прокоментувати. Ось що сказав Михайло Юрійович 23 липня 2007 p.:
— Я багато що знаю. І якщо Юлія Володимирівна не заспокоїться зі своїм референдумом та іншими підмостями — я таке опублікую, що їй доведеться їхати жити до зятя в Англію.
Як відомо, — зазначала редакція, — Тимошенко виступила з ініціативою провести референдум, де б народ висловився відносно політреформи.
Далі М. Бродський заявив, що він особисто займався закриттям кримінальної справи проти Ю. Тимошенко, і запитав:
— А як ви поставитеся до того, що я як член Комітету національного порятунку закривав кримінальну справу проти Тимошенко? Чи назвете це корупцією?
_________________________________________
* Бродский обвинил Тимошенко в продаже мест в списке БЮТ // Российское агентство международной информации (РИА - Новости) // http://www.rian.ru/politics/20070418/63908594-print.html
** Бродский: «Я не думал, что Тимошенко будет заниматься подкупом судей» // РИА Новости // http://www.rian.ru/interview/20070420/64055168.html
М. Бродський сказав, що у цій справі він зустрічався з Генеральним прокурором України, але деталей не пояснив.
— Так, до речі, про Юлію Володимирівну. Чому вона дотепер не простувала обвинувачень у корупції і не подала на мене в суд? Після того, як я прийшов на її прес-конференцію? І її про це чомусь ніхто не запитує? — зазначив М. Бродський і продовжив:
— А я знову стверджую, що все сказане тоді — правда. І готовий прийти в суд, навіть Печерський, щоб у суді довести свою правоту.
При цьому М. Бродський наголосив:
— Я стверджував і стверджую, що Тимошенко — корупціонерка. Вона бреше, вона нікого не любить, крім себе і свого крісла, а всі інші для неї — біомаса, — заявив політик.
М. Бродський зробив іще ряд закидів щодо купівлі за 5 мільйонів будинку у депутата з СДПУ (о), про ремонт та інше.*
Тему щодо особливостей бютівського спискотворення М. Бродський зачепив і в ефірі каналу «Інтер» у листопаді 2007 р. Там він наголосив: «Корупція починається з того, як потрапляють у список».** Зрештою, як потрапляли у список БЮТ на виборах 2006 р., М. Бродський непогано розповів і журналістові «Української правди» Сергію Лещенку.*** Справа бютівського спискотворення М. Бродському добре відома, і до його слів варто прислухатися.
Безперечно, що звинувачення Михайла Бродського не є якимись надзвичайними та надто оригінальними, але головна їх суть полягає у тому, що вони належать людині, яка разом із Ю. Тимошенко й О. Турчиновим тривалий час визначала політику БЮТ, приймала важливі рішення, була добре обізнана у тонкощах крутійських мережив і підкилимових інтриг. Слова М. Бродського є свідченням безпосереднього учасника та очевидця подій, самих обставин, вони мають першорядне значення для історичного дослідження тепер і матимуть не меншу вагу у майбутньому.
_________________________________________
* Бродський погрожує Тимошенко, що змусить її втекти до Англії // Українська правда. — 2007. — 23 липня // http://pravda.com.ua/news/2007/7/23/61748.htm.
** Бродський рятував БЮТ від рекету і розповідав про роман Тимошенко і Шуфрича // Українська правда. — 2007. — 30 листопада // http://www.pravda.com.ua/news/2007/11/30/67678.htm.
*** Лещенко С. Бродский: Тимошенко обладает даром гипноза, я сам находился в состоянии зомби // Українська правда. — 2007. — 11 квітня // http://www.pravda.com.ua/ru/news/2007/4/11/57220.htm.
17. Помаранчева зозуля
У ході Помаранчевої революції хтось назвав Ю. Тимошенко «помаранчевою принцесою», «королевою революції», і ці слогани, вдало запущені, мабуть, бютівськими іміджмейкерами, підхопили усі ЗМІ. Збоку все ніби так і виглядало. Головним, звичайно, виступав тодішній кандидат у Президенти України Віктор Ющенко, але при ньому народ постійно бачив Юлю. То чому ж її не назвати королевою? Та, якщо пильніше придивитися, то виходить дещо інша картина.
Помаранчева революція, як відомо, розпочалася із встановлення на майдані Незалежності у Києві знаменитої сцени. Ця ідея належала нашоукраїнцям, вони і встановили трибуну, але запросили до спільної справи боротьби із тодішнім владним режимом усіх союзників, у тому числі і бютівців. Тобто в основі самої ідеї бютівських ініціатив не було.
Читать дальше