Андрій Микулин - Концентраційні табори в Совєтському Союзі

За неписаними таборовими законами криміналістів, у в'язня дозволяється ограбувати і вкрасти все, за вийнятком запрацьованої пайки хліба. Пайка вважається «священною і недоторканною». За крадіжку пайки хліба кримінальником, самі злодії можуть винного забити на смерть.

Загальний розпорядок концтаборового дня приблизно такий:

Підйом — 4-а або 4,5 година ранку.

Сніданок: чай і хліб — до 5-ї години.

Рання перевірка і призначення до праці — 5–6 год.

Перехід до праці і праця — 6-13 год.

Обід і відпочинок — 13–14 год.

Праця і повернення до табору — 14–20 год.

Вечеря — 20 до 21 год.

Вечірня перевірка — 21 година.

Кінець таборового дня і відпочинок — 22 година.

В багатьох таборах в'язні працювали раніше навіть у темряві, при електричнім світлі. Згідно з приписами ГУЛАГ-у, праця на поверхні землі мусить тривати не менше 10 годин, в копальнях, під землею — 8 годин. На нічні праці в'язнів призначають тільки в середині табору, напр., до збагачувальної фабрики покладів, що працює цілу добу або під землю, до шахти. День відпочинку є неділя, але він часто в'язнями не використовується, особливо, коли не виконують виробниче завдання. В ці дні в'язні також мусять працювати.

Читати газети, книжки, користуватися якоюсь літературою, писати щоденники, мемуари чи твори в'язням заборонено. Наукова та спеціяльно-технічна праця, а також користування фаховою літературою, дозволено лише підчас службових годин праці тим в'язням, які займають в таборах відповідальні виробничо-технічні або інженерно-технічні посади. (Напр., в хемлябораторії).

За порушення таборового режиму та порядку в'язня карають. Кари бувають такі:

а) догана з оголошенням про це в таборовому наказі;

б) заборона працювати в таборі на адміністраційних посадах, — усунення з адміністраційної посади та призначення на загальну фізичну або окремо важку працю;

в) стримання посиленого харчування або зменшення «нормального» харчування;

г) стримання листування з рідними та одержання пакунків для тих, кому це було дозволено;

ґ) заборона користуватися грішми, що їх час-до-часу виплачує фінансова частина для купівлі в таборовій крамниці додаткових харчів;

д) замкнення до таборового ізолятора (арешт);

е) підвищення норм праці з позбавленням «поліпшеного» харчування;

є) перенос в'язня до табору з суворішим режимом або до штрафного (карного) табору;

ж) притягнення до судової відповідальности і збільшення терміну ув'язнення, а за т. зв. систематичний «саботаж праці» — присуд до розстрілу.

За розпорядженням ЦК КПСС, під час чисток в СССР у таборах переводяться розстріли політичних в'язнів, згідно з призначеною нормою: у відсотках від загальної кількости політичних. ГУЛАГ не приписує, кого особисто знищити, список в'язнів для знищення виготовляє III частина разом з УРЧе та начальником табору. До такого списку в першу чергу записують тих політичних в'язнів, що мали якісь кари в таборі, за вийнятком кримінальних злочинців.

Примітка: 1935 року, за свідченнями звільнених з таборів, розстріляно, в зв'язку з убивством Кірова, до 15 % загальної кількости політичних в'язнів; 1937 року — 20 %; 1941 року — 10 %.

В'язням заборонено в бараках співати, сваритись, улаштовувати якісь забави, концерти, оркестри, деклямації і т. п. Але ці приписи виконуються не точно. В деяких таборах в'язні власними силами виготовляють музичні інструменти і улаштовують в бараках концерти або співи. Дозволено грати в доміно і шахи, але заборонено грати в карти. Політичні в більшості захоплюються шахами або доміно, кримінальні злочинці, всупереч, — картами.

Таке в загальних рисах життя в'язнів у совєтських концтаборах. Найгірше життя є для тих в'язнів, що перебувають на т. зв. «общіх работах». Його не можна ні з чим порівняти, таке воно гірке і знедолене. Це життя весь час відбувається в умовах постійного примусу працювати більше понад власні сили і фізичних можливостей, за постійного хронічного недоживлення. Найголовніша, провідна думка кожного в'язня: «До схочу наїстись і ухилитись від праці». І це цілком зрозуміле, коли взяти до уваги величезні норми виробів та мізерне неякісне харчування, кальорійність якого досягає щонайбільше 1 200 кальорій на день.

До війни та під час другої світової війни денна норма харчування в концтаборах була така:

1. Хліб ячмінний найгіршої якости — 500 гр.

2. М'ясо два рази на тиждень — по 10 гр.

3. Ярина різна, суха — по 100 гр.

4. Товщі — 3 гр.