Дмитро Чобіт - Фарисеї, або Неоголошена війна Україні

Р.Безсмертний і М.Мартиненко заявили, що, на їх думку, скандальні виступи М.Бродського і О.Зінченка були організовані Ю.Тимошенко для того, аби відволікти увагу суспільства і Президента від скандалу, пов’язаного із спробою силоого захоплення Нікопольського феросплавного заводу групою “Приват”, яке здійснювалося 1 вересня цього року за безпосередньої підтримки та участі прем’єра.

Взявши слово, Ю.Тимошенко усіляко відхрещувалася від заяв М.Бродського і О.Зінченка, заявила про свою непричетність до їх організації, запевнила, що М.Бродський нею звільнений з посади радника голови уряду, а сам він вийшов із партії “Батьківщина”, тому вона на нього не має жодного впливу, як і на О.Зінченка. Щодо звинувачень про зустрічі із О.Зінченком, то Юлія Володимирівна заявила, що це неправда, бо вона вже забула, коли з ним бачилася. А на завершення майже в істериці закричала: “Вікторе Андрійовичу! Дайте ікону і я на ній присягну, що сказане проти мене – неправда”. Від цих слів прем’єра Президент зм’як, дещо зніяковіли і всі присутні.

І хоча в кабінеті Президента України ікон є чимало, сама Ю.Тимошенко не виявила великого бажання втілити сказане, але ті слова справили певне враження на присутніх і добре запам’яталися всім.

Після цього Ю.Тимошенко раптово змінила тактику і несподівано для всіх заявила про необхідність кадрових змін, без яких, на її думку, суспільство не повірить у здатність влади адекватно реагувати на виклики часу.

У ході нової дискусії П.Порошенко написав заяву про відставку з посади секретаря РНБО і подав її Президенту. Цим самим він продемонстрував, що поважає себе і не тримається за владу, і, окрім цього, такий вчинок позбавляв недругів можливості спекулювати на тому, що, користуючись високою посадою, він чинить тиск на слідство. Р.Безсмертний вніс пропозицію про радикальні заходи аж до відставки всього складу Кабінету Міністрів України. Такий крок, крім усього іншого, давав можливість безболісно звільнити із уряду осіб, які допустили не лише недоліки, а й відверті провали в роботі. Однак після чергової дискусії зупинилися на компромісному варіанті: Президент посилає у відставку секретаря РНБО П.Порошенка, голову СБУ О.Турчинова, Генерального прокурора С.Піскуна, віце-прем’єр-міністра із гуманітарних питань М.Томенка та міністра економіки С.Терьохіна. Із цим Ю.Тимошенко погодилася. Мотиви відставки зазначених осіб були досить поважними.

С.ТЕРЬОХІН. У вину йому ставились допущені грубі помилки в економіці, бензинова, м’ясна і цукрова кризи, неякісна підготовка законопроектів, невдачі на шляху України до СОТ, провал переговорів з Росією щодо ЄЕП.

С.ПІСКУН. Відсутність результатів розслідування резонансних кримінальних справ, відверте “гальмування” розслідувань по окремих важливих і резонансних справах, витік важливої інформації зі стін Генпрокуратури.

М.ТОМЕНКО. Вкрай низька виконавська дисципліна і повна нездатність очолити діяльність гуманітарної сфери уряду. На цій нараді наводились цифри – М.Томенко відреагував менш ніж на 30% доручень та розпоряджень Президента України, решта залишилася взагалі без жодної реакції! Скарги на його бездіяльність чулися з усіх галузей: медицини, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення.

О.ТУРЧИНОВ. Продовження ганебної практики стеження за політиками та іншими громадянами та систематичне прослуховування їх телефонних розмов, про що, зокрема, із заявами публічно виступив Голова Верховної Ради України В.Литвин.

Крім вищеназваних посадових осіб, Ю.Тимошенко наполягала і на увільненні першого віце-прем’єр-міністра А.Кінаха, міністра сільського господарства О.Баранівського і міністра внутрішніх справ Ю.Луценка, але ці пропозиції Президент відхилив.

Нагадуємо, що П.ПОРОШЕНКО сам написав заяву про відставку, аби заспокоїти громадську думку щодо можливого тиску на слідство під час розслідування скандальної заяви О.Зінченка.

На вечірній нараді також була досягнута домовленість про спільну участь у наступній виборчій кампанії 2006 року у форматі єдиної коаліції “Сила народу”.

Закінчення наради у Президента було досить пафосним – Юлія Тимошенко висловила свою радість досягнутим компромісом, взяла Віктора Ющенка за руку і сказала, що вона навіки з ним та наговорила багато інших милих серцю і вухам речей.

Мені набридли нічні зібрання певних осіб за Києвом для визначення