Дмитро Чобіт - Монолітне болото або ЗАТ БЮТ

Прикрі ситуації під час моєї дніпропетровської одіссеї виникали регулярно, і кожного разу я відстоював Ваше ім’я, доводив, що кримінальні переслідування - плід фальсифікацій режиму Кучми. На Дніпропетровщині я був вражений тим, що скрізь люди мене сприймали позитивно, навіть комуністи, але зачувши, що я з «Батьківщини» і Блоку Юлії Тимошенко, нараз ставали агресивними. Так, це не вина Ваша, а біда - режим Кучми тут добряче попрацював катком компроматів. І я цей втрамбований грунт чесно і жертовно розпушував, бо вірив, що це неправда. Але таке явище було, і воно забирало у мене чи не найбільше часу та зусиль. Прикро про це згадувати, але мушу. І знаєте, шановна Юліє Володимирівно, перебуваючи на Дніпропетровщині, я часто думав, що просто відмиваю тут Ваше ім’я.

Але я не образився на Вас, шановні Юліє Володимирівно та Олександре Валентиновичу, за дніпропетровську одіссею 2002 року. Я розумію, що Ви, як і я, хотіли, аби було краще, але вийшло… Однак я нітрохи не шкодую за цим епізодом у моєму житті. Цілих два місяці я проживав у славетному козацькому краї. Побачив красу українських степів, біду степових сіл, неймовірну руїну знищеного псевдореформаторами колись могутнього агропромислового комплексу. До речі, на цю тему саме в Дніпропетровську я написав статтю «Аграрна руїна єдиної України», яку в березні 2002 року опублікувала газета «Сільські вісті», а згодом передрукували кілька інших видань, у тому числі й видання ВО «Батьківщина». У статті я піддав саркастично-нищівній критиці головних аграрних псевдореформаторів України, які, на мій великий подив, тепер теж стали «окрасою» списку БЮТ.

Те, що кілька людей… повинні визначати, хто має право бути у спільному виборчому списку, а хто не має, - це своєрідна цензура, політична корупція.

Микола Томенко [7] [7] Цит. за: Томенко М.: «Юлія Тимошенко знову повернеться в Кабмін - але вже з урядом народної довіри» //Високий замок. - 2005. - 10 вересня - С.3. .

Після завершення закритої частини міжпартійного з’їзду БЮТ Ви, шановний Олександре Валентиновичу, заявили пресі: «З’їзд пройшов організовано, швидко і без конфліктів завдяки тому, що йому передувала ретельна чорнова робота по формуванню списків» [8] [8] Цит. за: Дідушок І. Юлин «мішок» і його «котики» // Україна молода. - 2005. - 20 грудня - С.5. . Виникає резонне запитання: а хто ж так вдало провів цю «ретельну, чорнову роботу»? Відповідально заявляю: її провели в основному Ви, шановні Юліє Володимирівно й Олександре Валентиновичу, при деякій участі «примкнувшого» до Вас Михайла Бродського. Стверджую це, бо керівні органи партії «Батьківщина» у цьому важливому партійно-державному процесі не брали жодної участі. Кажу так, бо політрада партії, членом якої я є, це питання не розглядала - вона навіть не збиралася! Це перше. І друге: в четвер, 15 грудня 2005 року, після засідання фракції БЮТ народні депутати України, зібравшись до купи, пошепки висловлювали мені свій подив з того, що ніхто з них, навіть члени політради і президії політради партії, нічого не знають ні про список, ні про себе і всі перебувають у невіданні. Виходить, що за день до міжпартійного з’їзду, який мав відбутися 17 грудня і визначити остаточний виборчий список кандидатів у народні депутати від БЮТ, навіть члени політради і президії політради про це ще нічого не знали. А хто ж тоді знав? За порадою депутатів, після засідання фракції я поїхав у центральний офіс «Батьківщини». Ваші приймальні, шановні Олександре Валентиновичу і Юліє Володимирівно, були переповнені не відомими мені особами. В кабінетах Ви проводили з кимось співбесіди і наради. Працівники апарату повідомили, що потрапити до Вас неможливо. А я, між іншим, особливо й не намагався. Смішно стало з побаченого. У напівтемному коридорі перед приймальнею Ю.Тимошенко сидить вкрай стурбований колишній «директор» парламенту Олександр Волков і нервово перебирає пальцями якісь папірці, а в кінці коридору, що біля туалету, ходить схвильований соратник Суркіса і Медведчука Богдан Губський і розмовляє з кимось по мобільному телефону. Смішно стало з двох причин. По-перше, до чого довели нещасних олігархів! А по-друге, точнісінько таку ж саму сцену я спостерігав ще у листопаді. Я навіть подумав, що ці велети режиму Л.Кучми вже місяць не виходять з Вашого коридору. У мене немає сумніву, що згадані особи своєї черги таки діждалися. Стало зрозуміло, чому в такий важливий передвиборний час не збиралися ні політрада, ні навіть президія політради партії, - у Вас, шановні панове керманичі, просто не було для цього часу і головне - бажання. Та й хіба воно могло бути інакше при такому напливі поважних осіб?