Дмитро Чобіт - Монолітне болото або ЗАТ БЮТ

Єдине, з чим я не можу погодитись із авторами львівської заяви, так це із твердженням, що якісь «політики та політичні сили, що не відповідають цінностям, за які люди боролися під час Помаранчевої революції… мають намір скористатися симпатіями до Юлії Тимошенко і на її славі в’їхати у парламент». Не тіште себе ілюзіями, панове! Жодні «політики та політичні сили» не мали вирішального впливу на формування парламентського списку БЮТ, - його складали в основному лише дві особи - сама Юлія Володимирівна та її багатолітній соратник Олександр Валентинович Турчинов. Правда, кажуть, що активно допомагав їм у процесі спискотворення добре відомий Михайло Бродський. Ось і все. А на яких принципах вони складали виборчий список, то ця таїна відома лише їм.

Однак найбільше мене вразив аншлаг титульної сторінки львівської газети «Крок», яка, на відміну від інших видань, опублікувала повний текст гучної заяви про вихід з рядів ВО «Батьківщина». Цей набраний великими червоними літерами заголовок на білому тлі наче стріляє у мозок кожного: «Нас не примусять зрадити український народ!»Ось так. Редакція газети порівняла виборчий список БЮТ із зрадою українського народу! Саме у цій площині слід шукати причини скандалу у ще недавно, здавалось, монолітних рядах львівської обласної організації ВО «Батьківщина».

Але зовсім іншої думки, і це зрозуміло, щодо якісного складу списку БЮТ дотримуєтесь Ви, шановний Олександре Валентиновичу. 20 грудня 2005 року газета «Україна молода» опублікувала Ваші слова: «З таким списком не соромно виходити на люди. Аж душа співає».

Шановна Юліє Володимирівно, аби якось заспокоїти чесних і наївних партійців від їх протесту щодо напливу у ряди «Батьківщини» олігархів і кучмістів, котрі ще зовсім недавно вірно служили бандитському режиму, з яким боровся народ, Ви часто повторюєте тезу, що ці люди просто помилялися, тому потрібно їм дати шанс виправитися. І для цього педагогічного заходу, іменованому Вами ж «виправленням», Ви надали цим явно одіозним особам почесні й прохідні місця у виборчому списку БЮТ. Але звідкіля така всеїдність? Що рухає Вами у доборі таких «авторитетних» союзників? Невже неприхована злоба до Віктора Ющенка і його випробуваних часом і справою соратників, яких Ви чомусь вперто називаєте «оточенням»? А яке Ваше «оточення», шановна Юліє Володимирівно? Та від нього вже жахаються не лише чільні члени партії «Батьківщина», а й… Правильно подумали.

Я не буду тут називати поіменно всіх «визначних» постатей Вашого, Юліє Володимирівно, як Ви намагаєтесь подати, нібито політично бездоганного і високоморального оточення, - вони і так відомі. Але все-таки не можу ще раз не згадати свого земляка із Львівщини Михайла Гладія - співавтора так званих аграрних реформ, внаслідок яких було практично зруйновано все сільське господарство України. Свого часу (1997-1999 рр.) цей, відомий у вузьких колах, ветеринарний діяч очолював Львівську обласну державну адміністрацію, а я тоді керував Бродівською районною радою. Пан Гладій хотів розпочати свої мудрі аграрні реформи з очолюваного мною району, але отримав з мого боку відкоша - із самого почату було видно, що це не реформи, а плід хворобливої уяви, яка відгонила страшною авантюрою. Тому псевдореформи розпочали із рідного краю аграрного героя - Стрийщини, а згодом їх палко підтримав Леонід Кучма (мабуть, сп’яну) і провів у всій Україні. Внаслідок цього дощенту зруйновано всю матеріальну базу на селі. Для прикладу - мудрі німці на території колишньої НДР не зруйнували жодної ферми чи тракторного стану, а лиш пристосували їх до нових ринкових умов, і всі вони чудово діють дотепер! Там і досі успішно функціонують господарства площею понад 1 тисячу гектарів! А у нас? Буквально все лежить у руїнах. А з великих господарств площею понад 3 тисячі гектарів на Львівщині залишилось всього п’ять, і з них чотири - у Бродівському районі.

Але на цих аграрних псевдореформах колгоспний ветеринарний лікар з омською освітою М.Гладій за один 1998 рік зумів захистити аж дві дисертації в галузі фундаментальної економічної науки - кандидатську і докторську. Очевидно, тому Л.Кучма взяв таке ветеринарно-аграрно-економічне світило на посаду віце-прем’єр-міністра України з питань АПК, на якій пан М.Гладій трудився з 14.01.1999 до 10.01.2000 року, - саме на цей час і припадає остаточний розвал матеріально-технічної бази українського села. Те, що сталося із колись могутнім сільським господарством України, я на власні очі бачив у сотнях сіл Дніпропетровщини - майже всі ферми і величезні тваринницькі комплекси (у тому числі і ті, що побудовані у 1997-1998 роках) знищені дотла! Тисячі гектарів полів заросли бур’янами і амброзією! Вони дичавіють і перетворюються на степ. Із експортера м’яса і сала Україна перетворилася в їх імпортера. Подивіться, що тепер їдять українці? Здебільшого той непотріб, який їм привозять із-за кордону: курятину і перероблену у різноманітні ковбаси дешеву австралійську кенгурятину! На нашій найродючішій у світі землі люди бідують, не мають роботи. Оце і є наслідок аграрних «реформ», тому цим заходам із знищення українського села цілком сміливо можна присвоїти назву «аграрні реформи імені М.Гладія та М.Зубця». Адже при віце-прем’єр-міністрові України М.Зубцеві (1996-1997) почалися українські аграрні «реформи», а при М.Гладієві вони завершились. Цих аграрних горе-реформаторів не взяли у свої ряди справжні аграрники із партії Володимира Литвина, які чомусь стали народниками, але їх залюбки взяли у свій виборчий список Ви, шановна Юліє Володимирівно. До речі, обидва згадані вище діячі тривалий час очолювали знамениту колись Аграрну партію України, яка тепер, мабуть, для конспірації, стала Народною, а її «кити» поховалися по різноманітних норах. У бютівській нірці встиг сховатися і колишній заступник голови колись знаменитої АПУ Олександр Іванович Борзих (№ 97). Українським селянам варто запам’ятати, що у списку виборчого Блоку Юлії Тимошенко пригрілися і отримали шанс на «перевиховання» ще два їхні аграрні «благодійники» і колишні палкі кучмісти: на 59-му місці - Михайло Васильович Зубець, 1938 року народження, а на 85-му місці - Михайло Васильович Гладій (1952 рік народження). Невже Ви, шановна Юліє Володимирівно, серйозно сподіваєтесь, що ці діди ще здатні перевиховатися і виправитися у Вашому списку? Це перше. І друге: якщо Ви вирішили займатися перевихованням і виправленням кучмістів та інших сумнівних осіб, то для цього, мабуть, не варто займатися політикою і брати участь у парламентських виборах. Однак я думаю, що не проблемою перевиховання Ви турбуєтесь, шановна Юліє Володимирівно, а просто намагаєтесь затуманити народу очі, мовляв, у Вашому виборчому списку є не лише особи, які помилялися (бо хто не грішний), але й світила української науки, доктори наук, професори, колишні віце-прем’єри… Але якщо придивитись уважніше до кожного із Вашого, Юліє Володимирівно, найближчого оточення, себто списку? Я придивився пильно до свого давнього візаві - Михайла Гладія і трішки зачепив його соратників Михайла Зубця та Олександра Борзих, хтось інший хай зробить це ж саме з рештою - тоді й буде видно, хто є хто і що він здатен принести Україні. Адже аби бути певним, чого можна сподіватися від людини в майбутньому, треба знати, що вона робила в минулому.