Дмитро Чобіт - Монолітне болото або ЗАТ БЮТ

Переконаний: про добрі і лихі справи людей потрібно розповідати - Україна таки має знати своїх героїв.

Наприклад, я думаю: невже скоєне М.Гладієм у минулому є предметом гордості і варте наслідування? Я не розумію, як з таким чорним негативом можна принести користь БЮТ? Як і, до речі, будь-якій іншій політичній силі. Але це ще далеко не все про пана Гладія.

Під час парламентських виборів 1998 року на Львівщині я різко і гостро критикував Президента України Леоніда Кучму і на всіх зустрічах з виборцями незмінно повторював, що йому не лише Україною, а й колгоспом не можна довірити керувати, бо розвалить! До речі відкрито виступати проти Л.Кучми я розпочав ще у 1995 році, коли він підписав указ про так звані заходи щодо погашення заборгованості по пенсіях і зарплатах, згідно з якими протягом одного дня по всій Україні зупинили капітальні будівництва і капітальні ремонти, внаслідок чого зруйнували всі будівельні організації та індустрію будівельних матеріалів. З трибуни Бродівської районної ради я тоді сказав, що подібні документи може написати докінчений невіглас або відвертий шкідник. Це стало першопричиною і підставою мого переходу в опозицію до Л.Кучми, у якій я незмінно перебував до самого кінця його бездарно-нікчемного режиму.

Так от, губернатор М.Гладій надіслав у Броди свого першого заступника Степана Сенчука (царство йому небесне), який мене мало не годину впрошував не виступати проти Л.Кучми або хоча б його не згадувати і від імені М.Гладія взамін обіцяв повну підтримку на виборах, надання мені телебачення, радіо і т.ін. Я відмовився - як наслідок, відчув на собі всю підступність і ницість очолюваного М.Гладієм адмінресурсу: доступ до електронних ЗМІ мені відрізали начисто, а райдержадміністрації на місцях лише те й робили, що чинили мені усілякі перешкоди і провокації.

І ось тепер цей бездарний аграрний реформатор і бездумний та палкий кучміст пригрівся на почесному 85-му місці у списку БЮТ.

А які добрі справи залишив на Львівщині пан М.Гладій? Саме під час керування Львівщиною цього ветеринарного економіста такі колись могутні підприємства, як «Львівсільмаш», «Кінескоп», «Електрон» та інші розвалилися остаточно. Люди не мають роботи, а держава - надходжень у бюджет. Через злочинну позицію, передусім, львівської влади, податкова адміністрація за безцінь спродала іноземним фірмам найцінніше обладнання багатьох промислових гігантів Львова, зокрема, «Кінескопу» і «Львівсільмашу», без чого вони навряд чи відновлять будь-коли свою роботу. Ця відверта антиукраїнська економічна диверсія прикривалася фіговим листком так званого погашення недоїмки перед державним бюджетом!

Очолюючи Львівську обласну державну адміністрацію, М.Гладій буквально насаджував скрізь АПУ. Туди заганяли всіх сільськогосподарських начальників і лісівників. Головним для АПУ були реформи. Їх проводили не лише в сільському господарстві, а й у лісовому. Так от, єдиним лісозаводом Львівщини, який досі успішно працює є Бродівський, він належить місцевому лісгоспу. Про те, що його тепер ставлять у приклад іншим, свідчить той факт, що протягом останніх шести років два його директори - М.Сірий і М.Куть -призначалися генеральними директорами «Львівлісу». Наголошую - Бродівський лісозавод та й лісгосп загалом дотепер успішно працює. Я пишаюся тим, що як голова Бродівської районної ради та народний депутат України його відстояв і, по суті, врятував від руйнівних реформ та бездумного роздержавлення. Не потрібно бути великим економістом, щоб не розуміти простої істини: лісозавод завжди буде працювати краще, коли перероблятиме власну продукцію, а не купуватиме її в лісгоспі - у випадку відокремлення від нього. Прекрасно розумів це і тодішній міністр лісового господарства Валерій Самоплавський, в розмові зі мною він зізнався, що не може встояти перед тиском з боку Адміністрації Президента і Львівської обладміністрації, яку тоді очолював той же М.Гладій. В.Самоплавський мене повністю підтримав, і ми разом зупинили цей руйнівний аграрно-реформаторський процес. Міністр зробив вигляд, що Бродівський лісозавод залишається у держвласності в якості експерименту - на прохання місцевої влади і народного депутата України. Так от, відтоді часу минуло вже майже 10 років - Бродівський лісозавод успішно працює у дві зміни, а всі аналогічні його сусіди або напівживотіють, або цілком зруйновані і розтягнуті на металобрухт, як це сталося у сусідньому з Бродами Радехові. То хіба таке можна назвати реформами? Нагадаю ветеринарному докторові економічних наук М.Гладієві, що слово «реформа» латинського походження і означає «перетворюю», «поліпшую», «роблю кращим». А що ж поліпшив і зробив кращим він?