Дмитро Чобіт - Нарцис, або штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука

Із цього часу політологами, журналістами і широкими колами громадськості Віктор Медведчук розглядається як найреальніший кандидат у президенти України - наслідник Л.Кучми.

До речі, слово "наслідник" може мати два значення: "наступник, спадкоємець", "людина, яка здатна добре наслідити".

Маючи намір серйозно боротися за президентське крісло, В.Медведчук вирішив, що посада голови Верховної Ради України була б для цього ідеальним стартовим майданчиком. Саме тому під час парламентської кризи соціал-демократи Г.Суркіс і його довірена особа Л.Кравчук робили все можливе, щоб місце О.Ткаченка зайняв їхній партійний колега. Однак розклад політичних сил у Верховній Раді склався не на користь "об'єднаних". Більшість прийняла рішення висунути на посаду голови парламенту ту кандидатуру, яка під час рейтингового голосування набере найбільшу кількість голосів. Стало зрозуміло, що В.Медведчук тут не потягне. Тому він особисто виступив проти рейтингового голосування, зняв свою кандидатуру і запропонував підтримати реального кандидата - Івана Степановича Плюща. Таким чином, лідер СДПУ(о) зрезигнував у боротьбі за крісло спікера. Це була одна з найболючіших поразок Віктора Медведчука, яка загальмувала його сходження до вимріяної вершини. Але і посада першого заступника Голови Верховної Ради України все-таки дещо зміцнила позиції претендента на президентський олімп.

Як відомо, в січні-квітні 2000 року тривала кампанія по проведенню всеукраїнського референдуму щодо внесення змін до Конституції. Ідея самого референдуму "за народною ініціативою" визріла у середовищі олігархів, і якраз Віктор Медведчук, як стверджував Л.Кучма на зустрічі з депутатами більшості, був автором запропонованих питань.

Варто зауважити, що питання всеукраїнського референдуму, особливо перше (щодо недовіри парламенту) і шосте (про внесення змін до Конституції безпосередньо за результатами референдуму), були антиконституційні, незаконні і антидемократичні. Мета референдуму була очевидною - поставити парламент під контроль президента та надати главі держави додаткові повноваження. Все це вело до встановлення в Україні антидемократичного авторитарного режиму, схильність до якого постійно демонстрував Л.Кучма. Але думається, що референдум готувався не під Л.Кучму, а під його "наступника".

Одночасно з розкручуванням референдуму з березня 2000 року розпочалася шалена атака на щойно призначений уряд Ющенка -Тимошенко. Особливо старалися у цьому плані контрольовані олігархами засоби масової інформації. Дійшло до того, що весною уряд звинувачували у неготовності до наступного опалювального сезону! Відповідна робота була проведена і з президентом. Судячи із плівок М.Мельниченка, саме у березні 2000 року глава держави заявив: "Я Ющенка унічтожу". Тоді ж він збирався знищити і Юлію Тимошенко.

У Верховній Раді України в цей час посилено циркулювали чутки, що на місце В.Ющенка Л.Кучма рекомендуватиме В.Медведчука. Самому урядові пророкували лічені дні - максимум до червня 2000 року. За задумом олігархів, нові президентські вибори мали відбутися значно раніше 2004 року. Якби їхня людина стала прем'єром, то це означало, що у разі раптової відставки президента прем'єр, згідно з Конституцією, став би виконувати його обов'язки, а відповідно і користуватися плодами референдуму за "народною ініціативою". Маючи такі важелі впливу як адмінресурс, гроші і щойно набутий досвід проведення президентських виборів, ще одна виборча кампанія мала б пройти на "ура" згідно із заготовленим і чітко визначеним сценарієм. Те, що це міг бути реальний варіант розвитку підтверджують події "касетного скандалу". Поставивши президента перед вибором чогось подібного і безтурботною пенсією, знали: президент, звісно, вибрав би останнє. На це, очевидно, і розраховували, але, як звичайно, "переборщили" по частині чуток.

Для того, щоб підготувати громадську думку до можливої дострокової відставки діючого президента, весною 2000 року по всій Україні стали масово ширитися чутки про тяжку хворобу Л.Кучми. Вони дійшли і до самого Леоніда Даниловича, який змушений був спростувати їх через телеканали. За свідченням газети "Версия", чутки про можливість дострокової передачі президентом своїх повноважень "насліднику", на роль якого пророкували Віктора Медведчука, виходили саме від "сімки". Такі дії зловмисників змусили насторожитися президента і викликали у нього небезпідставні підозри.