Омелян Нестайко - Великі міфи імперії

Після 1905 року багато дискримінаційних законів стосовно старовірів відмінили й солідарність серед старовірських організацій, а також самоізоляція від суспільства почала слабнути. Молодь починає цікавитися політикою, а дехто й вступати до партій, котрі їм більше до душі, котрі ближче їхньому світогляду. Неважко здогадатися, що це були за партії. Деякі зробили кар'єру навіть у більшовиків: «всесоюзний староста» Калінін, [108] [108] Шахназаров О.Л. Старообрядчество и большевизм // Вопросы истории. - 2002. - №4. - С.77. член Політбюро Молотов, [109] [109] Шахназаров О.Л. Старообрядчество и большевизм // Вопросы истории. - 2002. - №4. - С.83. член Політбюро Суслов, [110] [110] Шахназаров О.Л. Старообрядчество и большевизм // Вопросы истории. - 2002. - №4. - С.93. репресований в 30-их роках Риков. Останній походить з північної слободи Кукарка, що і Молотов.

Таким чином створилася ненормальна і безвихідна ситуація, коли одна частина народу ненавиділа усіх інших, а точніше палала ненавистю, вважаючи іншу частину чужою, ворожою. Ненависть та була тим страшнішою, що випливала з релігійних переконань. Для них, як уже було зазначено вище, сам цар був втіленим сатаною, сатанинською була влада і усе, що від влади походило, а також офіційна православна церква на чолі з патріархом. Не дивно, що зненавиджені не почували себе затишно в цій атмосфері. Вона продовжувала більш чи менш усвідомлену тривогу в освіченому суспільстві, непевність за майбутнє, і врешті, своє власне буття.

Це знаходило відображення у творчості окремих письменників, котрі тонше відчували скриті настрої народу, ніж інші верстви, і передавали це у формі передбачень, а навіть пророцтв. На цей феномен у російській літературі звернув увагу відомий християнський філософ Ніколай Бєрдяєв. У своїй праці "Истоки и смысл русского коммунизма" він пише, що уже Пушкін "відчував в російському народові бунтарську стихію і передбачував можливість "російського бунту безглуздого і нещадного". [111] [111] Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма // Философия свободы: Истоки и смысл русского коммунизма. - М.: ЗАО "Сварог", 1997. - С.312. Щось від цієї ворожої народної стихії передалось самому Пушкіну, і він грішить такими рядками:

"Самовластительный злодей,

Тебя, твой род я ненавижу,

Твою погибель, смерть детей

С жестокой радостью я вижу".

Процитовані слова, на наш погляд, не віддзеркалюють світогляд Пушкіна, а проникли у свідомість поета під час спілкування з простим народом. Знаємо, що він його не цурався, цікавився селянським повстанням під проводом малороса Пугачева і навіть дістав царський дозвіл на вивчення архівних документів того часу. Іншому поету Ю.Лєрмонтову належить апокаліптична візія майбутнього Росії, і описана вона у вірші ще у 1830 році. [112] [112] Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма // Философия свободы: Истоки и смысл русского коммунизма. - М.: ЗАО "Сварог", 1997. - С.313. З позиції сьогоднішнього дня можемо назвати її пророчою. Ось вона:

"Настанет год - России черный год -

Когда царей корона упадет,

Забудет чернь к ним прежнюю любовь,

И пища многих будет смерть и кровь;

Когда детей, когда невинных жен

Низвергнутый не защитит закон;

Когда чума от смрадных, мертвых тел

Начнет бродить среди печальных сел.

…

И горе для тебя! Твой плач, твой стон

Ему тогда покажется смешон".

Вірш називається "Провидіння" ("Провидение"). За 87 років до більшовицької вакханалії поету удалося передбачити усі страхіття цієї доби. Майже біблійне пророцтво! Визначний поет Ф.І.Тютчев (1803-1873) вважав, що "на світ насувається страшна революція". Він передчував історичні катастрофи, торжество "хаотичних сил". [113] [113] Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма // Философия свободы: Истоки и смысл русского коммунизма. - М.: ЗАО "Сварог", 1997. - С.313.

Ф.М.Достоєвський (1821-1881) у повісті "Бесы" попереджував, що на місце нешкідливих дисидентів-балакунів на зразок Верховенського приходить нове покоління революціонерів, котре зобразив в особі його сина Петра. Він уже представляв собою грізну деструктивну силу, яка відкидала усяку мораль і для досягнення своєї мети - знищення існуючого ладу і глибоко чужого їм суспільства - не зупиниться ні перед чим. Для них всі методи боротьби годилися.

Не можна сказати, що попередження не було сприйняте суспільством, але поговорили, поговорили і на цьому закінчилося. Результати відомі.

Недооцінений і призабутий російський письменник, публіцист, соціолог, художник Константін Лєонтьєв (1831-1891) цікавий для теми про передчуття і пророцтва в російській літературі. Як пише Н.Бєрдяєв: "Уже у 80 роки він відчуває, що Росія фатально йде до революції і провіщає, якою буде та революція. Комуністичну революцію він передбачав більш точно і детально, ніж Достоєвський. Він провіщає, що революція буде тиранічною і кривавою, що вона буде не ліберальною, а комуністичною, що в ній не будуть проголошені права і свободи і буде повалена ниць ліберально-радикальна інтелігенція. Революція не буде гуманною, і їй знадобляться давні інстинкти володарювання і підпорядкування. Російський комунізм поведе за собою народи Сходу і піде нищити буржуазний світ Заходу". [114] [114] Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма // Философия свободы: Истоки и смысл русского коммунизма. - М.: ЗАО "Сварог", 1997. - С.321.