Юрген Граф - Міф про голокост

Якщо запитати стражів ортодоксальної версії "голокосту", чому геть відсутні документи, що доводять убивство жидів, вони скажуть, що німці всі документи вчасно знищили. Це ж саме стверджує й ще один "коронний свідок", бразилець за походженням, есесівець Перрі Броуд, котрий створив у британській в'язниці вичерпне повідомлення про масові вбивства в Освенцімі. На останній сторінці його "Спогадів" можна прочитати: "У всіх службових приміщеннях Освенціму палали вогниська з папок з документами, а будови, що служили для найбільших в історії масових убивств, були висаджені в повітря…". Броуда звільнили ще в 1947 р., хоча британці мали намір його повісити або поставити до стінки, оскільки кожний, хто воював на боці Німеччини, а насамперед есесівець, був поза законом. Цілком зрозуміло, що раннє звільнення було розплатою за "Спогади", котрі послужили важливим внеском у цементацію образу "остаточного вирішення", який тоді ще тільки створювався.

Однак ніяких "вогнищ із папок з документами" в Освенцімі не було, оскільки в цьому "найбільшому таборі знищення" збереглася величезна кількість документів. В особливому архіві в Москві перебуває до 90 тис. сторінок документів будівельного управління, тобто тієї організації, що займалася будівництвом крематоріїв, а також, як заявляють "експерти", ГК, розташованих у крематоріях.

Під час тривалих поїздок до Москви в 1995 році автор разом з дослідником Карло Маттоньо вивчив всі 90 тис. сторінок цих документів.

Одна частина з них — 20 тис. сторінок — складається з виготовлених німцями копій інших документів, а 70 тисяч — справжні документи. І в жодному з них немає аніякого доказу вбивств за допомогою газу. Нас це анітрошки не здивувало, адже якби такі документи існували — їх із тріумфом давно представили б усьому світу. У цьому архіві працювали також Прессак і жид із Британії Джеральд Флеммінг — і обоє не знайшли жодного доказу існування ГК.

Твердження, що нібито німці повибирали й знищили документи, які їх викривали, — наївні. Уявимо собі наступну ситуацію: осінь 1944 р., до Освенціму от-от вступить Червона Армія, і раптом комендант Ріхард Бер віддає наказ: "Розсортуйте всі документи, виберіть з них ті, де говориться про вбивство жидів газом і знищте їх! Інші документи залишіть, нехай лежать!". Чи можна уявити собі таке?

Цілком очевидно, німці просто полишили всі документи там, де вони знаходилися. Їм навіть на думку не спало, що документи можуть їх у чомусь викрити!

І в музеї Освенціму, і в інших архівах лежать документи з Освенціму. Загальне їхнє число сягає десь 120–150 тисяч. І жоден з них не містить ні єдиного слова про отруєння газом хоча б одного жида.

Справа голокостників виглядає ще гіршою, оскільки існує безліч документів, що спростовують офіційну версію "голокосту".

Певна річ, історик, який займається тим або іншим періодом історії, збирає про нього документи, оцінює, а потім, спираючись на них, робить свої припущення. У випадку "голокосту" його поборники діють прямо протилежним чином. Вони виходять із аксіоми, що нацисти вбили за допомогою газу 6 млн. жидів, а потім намагаються підігнати під цю аксіому документи.

При цьому їм, природно, доводиться документи ґвалтувати, адже в них нічого не говориться ані про знищення жидів, ані про ГК. Почасти справі намагаються допомогти, створюючи сфальшовані або напівсфальшовані документи. Розглянемо низку прикладів.

Ванзейскі протоколи.

Десятиліттями стверджується, що на берлінській Ванзейскій конференції 20 січня 1942 р. було ухвалене рішення знищити жидів. При читанні її протоколів виявляється, що в них ні про яке фізичне знищення жидів, а тим більше про ГК, у жодному сенсі не сказано ані слова — лише про "евакуацію" і про "виселення".

Ортодоксальні історики допомагають собі отут твердженням, нібито в таких словах зашифровано слово "знищення". Таким чином, протоколам приписується зміст, який там відсутній.

Втім, навіть якби він був там присутній, то де хоч єдиний доказ того, що він був уведений в дію та виконувався?

Але справа обстоїть так, що навіть наявні протоколи — є грубою підробкою, це довів Йоханнес П. Ней. Підробку розкриває сам її зміст, — наприклад, у ній називається абсурдне число жидів, що нібито проживали в Європі, - а також ряд формальних невідповідностей.