Исраэль Шамир - Єрусалимський синдром

version="1.0" encoding="utf-8"?> nonf_publicism Исраэль Шамир Єрусалимський синдром

В статті ізраїльского публіциста та письменника, ревізіоніста голокосту Ісраеля Шаміра розглядається так зване "обранство євреїв", яке автор називає "душевною хворобою". Він стверджує, що каббалісти і талмудисти спокушають євреїв повірити, що вони — від Бога, а інші люди — від сатани, і тим самим спокусники посилають євреям страшне випробування — спокусу гординею. Також він критикує сіоністів за те що вони ніколи не спинялися ані перед чим для досягнення своєї мети й не щадили «свого народу».

1.0 Підготовка електронного тексту для некомерційного використання —Zibex 03/06/2011. Збережена орфографія оригіналу.

Я прожив значну частину свого життя в Ізраїлі, цій маленькій близькосхідній державі. Спочатку вона була на периферії, і я писав і боровся з реакцією, що зростала, з місцевим расизмом, з ожилою ненавистю до гоїв. Наші місцеві проблеми аж до недавнього часу мало кого хвилювали, однак нещодавно Ізраїль опинився в центрі світових подій. З причин, що ми обговоримо, виникло сплетіння компрадорських сил у Росії, імперсько-капіталістичних сил в Америці, їхніх союзників у Європі і прихильників апартеїду в Палестині. Тому моя особиста ділянка фронту — боротьба з апартеїдом у Палестині — стала одночасно передовою боротьби з російськими компрадорами та з американським імперіалізмом у його новій модній формі мондіалізму. Це сплетіння сил — незвичайний історичний вузол; розрубавши його, ми покінчимо із сучасним жорстоким капіталізмом.

Палестина — це острів Буян, де в скриньці зберігається яйце, а в ньому — життя Кощія Безсмертного — того самого капіталізму, з яким ми боролися.

З'явився і метод якомога безболісної і безкровної ліквідації Кощія — установлення демократії в Палестині. Перетворення держави апартеїду на країну рівності і демократії виб'є ґрунт з-під ніг супротивника.

Але на острові Буяні зберігається і запорука духовного життя світу. Росії і Заходу. Адже зв'язок Росії і Палестини є нерозривним. З Палестини прийшло православ'я, яке й нині поєднує Москву і Єрусалим. Частина населення Назарета і Віфлеєма сповідує ту ж віру, що Рязань і Кострома. Москва — спадкоємиця Візантії, Третій Рим — несе важливу історичну місію захисниці православ'я, захисниці всіх православних, де б вони не жили. Про це пам'ятали російські люди в XIX столітті, коли вони складалися по карбованцю і будували у Святій землі храми і школи. Про це пам'ятали і радянські російські люди, що захищали палестинців від ізраїльського повзучого геноциду. Відтоді кожен другий палестинський лікар і кожен другий палестинський священик говорять російською мовою.

Прибічники апартеїду в Палестині поставили перед собою містичне завдання: обрубати коріння християнства. Тому вони беруть в облогу храм Різдва, руйнують стародавні візантійські церкви, спалюють Євангеліє, висилають віруючих християн. Вони організували масовий вихід росіян єврейського походження з Радянського Союзу до Ізраїлю. Організатори збиралися убити одним каменем двох зайців: підірвати Радянський Союз панічною втечею інтелігенції й одночасно зміцнити свою владу у Святій землі. Але їхній розрахунок може вийти їм боком. Недарма спустілі було після вигнання палестинців православні храми Лідди і Яффи знову повні вірних, чимало колишніх росіян знайшли місток, що веде їх до Святої землі духу. Історія не закінчилася, і «на чверть колишній наш народ» може ще відіграти позитивну роль у Палестині, якщо усвідомлює своє братерство з палестинським народом.

Ось вам кілька запитань «на засипку». Скільки людей живе в Ізраїлі? 6 мільйонів, з них 80% євреїв? Ні, дорогий читачу. В Ізраїлі живуть понад 9 мільйонів чоловік. З них євреїв трохи більше від половини. Але євреїв цей результат не влаштовує. Ми хочемо 80% євреїв. Тому ми не рахуватимемо 3 мільйонів гоїв. І одержуємо потрібний результат — у нас єврейська країна. З тим же успіхом можна було б отримати єврейську країну й у будь-якому іншому місці — досить не рахувати гоїв.

Ці 3 мільйони гоїв живуть в Ізраїлі, праворуч і ліворуч від них живуть євреї, яких рахують. А гоїв — ні, і край.