Franz Kafka - Листи до Феліції (1914–1917)

У неділю, Ф., Ти не отримаєш від мене листа, тому не гнівайся через це, я не люблю писати додому; як чужа для сім’ї людина я б зміг написати; якщо ж з цього кепкували, то це були злі жарти; нині б жартували й могли б жартувати про це лише по-доброму і це, саме це, завдало б мені болю.

Твій лист до моїх батьків розчарував мене передусім через дату Твого візиту. Як? Ти хочеш приїхати аж 5-го? Чому аж 5-го? Але ж Твій начальник вже повернувся. І що мені робити з квартирою, яку я з такими зусиллями забронював до 2-го?

Що за сумні повідомлення я роблю Тобі сьогодні! Дозволь мені принаймні поцілувати Твою руку, аби я міг заховати в ній своє обличчя.

До Феліції Бауер

Люба Ф., про дві речі Ти не пишеш, попри те, що знаєш, що обидві через Тебе (мене зараз лиши осторонь!), саме через Тебе дуже мене засмучують. Про одну я досі зовсім не питав, це Твій брат. Якось Ти мені написала, що в Берліні детально розкажеш про нього, але нічого не розказала, я лише прочитав одного листа й зміг зробити з нього висновок, як багато Ти мені в цій справі не казала того, що стосується Тебе, я повторю, лише того, що стосується Тебе. Але зараз Ти й далі мовчиш.

Друга річ – це Твій знайомий з Бреслау. Я не боюся відкрито питати про це, адже якщо це ще вагома примара, він і незвано з’явиться, якщо ж він більше не має впливу, тоді я і не розбуджу його цим питанням. Не обіцяй розповісти про це під час зустрічі, Ти й раніше не могла виконати такі обіцянки. Розкажи про це відверто або скажи прямо, чому Ти не можеш про це говорити. Є стільки всього, чого не можна відверто сказати, у чому не можна довіритися через власну слабкість або слабкість співрозмовника, тим більшою є зобов’язаність висловлюватися відверто там, де можлива відвертість. Зображення може спокійно висіти у Твоїй кімнаті, але й мені б хотілося мати спокій у своїй.

Що ж стосується експресивних слів, Ти мене трохи неправильно зрозуміла. Дивними є не вони самі, дивним є те, що, з одного боку, Ти обираєш ці «гігантські» пусті слова (з ніжних дівочих вуст вони виходять важко й неприродно), з іншого боку, Ти надаєш перевагу і невиразним словам, які мало означають, а, власне, «гігантськими» словами не доносиш думку, а просто оминаєш правильний її виклад.

Візити можуть завдавати Тобі багато клопоту, але все ж можуть приносити й задоволення, чи не так? Кожному своє, Ти приймаєш гостей, я – примар.

Я отримую достатньо привітань, але, певно, не так багато, як Ти. Перші я відкривав, пізніші – вже ні. Вкладену листівку я відправляю для Твоєї тітки, вона від чоловіка, якого, як вона стверджує, знає.

Отже, Ти приїжджаєш у п’ятницю; це вже точно. Якщо Ти хочеш подивитися квартиру, то це крайній термін. Квартира дуже гарна; якщо під час огляду буде така ж гарна погода, як зараз, тоді Ти її обереш, в іншому разі Ти сумніватимешся. Вона розташована досить далеко, серед природи, простора, в ній три кімнати, два балкони, одна тераса, за тисячу двісті крон, це чимала сума, власне, більша, ніж ми можемо платити. Я говорю так, ніби маю уявлення про те, скільки ми можемо платити.

Чи не хотіла б Ти на один день поїхати в Ґмюнд [19] Ґмюнд – місто в Нижній Австрії. ? Я б із задоволенням.

Надішли мені адресу своєї сестри Ельзи! Твоїй матері сподобався мій лист? Чи Ти отримала «Жіночий шинок» [20] Ідеться про новелу «Жіночий шинок», над якою Макс Брод працював разом зі своєю подругою Ельзою Тауссіґ, з якою потім одружився. [Брода] і Верфеля [21] Франц Верфель (1890–1945) – австрійський письменник, близький знайомий Ф. Кафки. ?

До Феліції Бауер

Ти неправильно зрозуміла мене, Ф. Те, що Ти мені пишеш про свого знайомого з Бреслау, взагалі мене не турбує; як його звати, чи він одружений, це мене взагалі не турбує; та й він сам мене взагалі не турбує.

Про Твого брата, здається, Ти отримала непогану вістку. Це мене тішить заради нашого ж добра.

Я очікував, що Ти вже скажеш мені точний день свого приїзду. Якщо Ти не приїдеш у п’ятницю, квартиру, вважай, втрачено. Винаймати квартиру без Тебе – я не хочу брати на себе таку відповідальність, адже те, що Тобі подобалося в квартирі, мало б врівноважити недоліки, які виявилися б у тому, що квартира розташована доволі далеко від центру, що Ти б жила поміж галасливих чехів й таке інше. Отож спробуй приїхати. Завтра я дивитимуся ще інші квартири в іншому районі, можливо, зручнішому, аби Ти потім без зайвих зусиль могла б обрати найкращий варіант. Вчора я оглядав трикімнатну квартиру, яка коштує лише сімсот крон, у центрі міста, одразу за музеєм, який зверху завершує Венцельплац [22] Венцельплац (чеська назва – Вацлавська площа) – площа в Празі. . Це квартира з тих, у яких іноді живеш у кошмарних снах. Вже на сходах починається боротьба з різними запахами, потрібно пройти через темну кухню, по кутках плаче купа дітей, заґратоване вікно поблискує склом і свинцем, у своїх дірах чекають ночі таргани. Життя в таких квартирах можна зрозуміти хіба лише як дію прокльону. Тут не працюють, працюють деінде, тут не грішать, грішать деінде, тут лише існують, і то ледве. Нам слід було б оглядати не лише бажані квартири, нам слід було б якось оглянути разом і таку квартиру, Феліціє.