Коллектив авторов - «10 успішних українських брендів»

Влітку 2015 року команда «Таблеточок» почала шукати новий офіс. Важливо було поселитися біля «Охматдиту», оскільки багато батьків приносять рецепти необхідних ліків особисто. З тієї ж причини хотіли, щоби близько було метро. Врешті знайшли напівпідвальне приміщення в житловому будинку на вулиці Шолуденка, неподалік від лікарні. «Там були кімнати 40 м 2, 30 м 2і третя маленька — склад-кухня, — згадує Кудіненко. — Я відразу сказала: ми забираємо всі три. За бюджетом це ідеально пасувало, бо коштувало трошки дорожче за попереднє приміщення». Склад-кухню вона називає також «переговорною». Каже, намагаються ефективно використовувати кожен квадратний метр. У серпні 2016 року фонду допомогли благодійники, які надали безкоштовний офіс у самому центрі Києва (станція метро «Арсенальна») на 14-му поверсі, звідки відкривається дивовижний вид на Дніпро та схили.

На четвертому році волонтерства я зрозуміла, що не може бути все безкоштовно.

Перший сайт «Таблеточок» запрацював ще в лютому 2012 року. Але, як і з першим офісом, спроба була безкоштовна і невдала. Усе, що сторінка давала змогу зробити, — перерахувати гроші. Не було навіть окремих розділів, де можна прочитати про фонд чи переглянути звіти. Невдовзі та ж рекламна агенція, що робила перший сайт, узялася за розробку нової сторінки. «Таблеточкам» це, знову ж таки, нічого не коштувало, але програмісти працювали у вільний час. Це відбилося на якості, і практично відразу Кудіненко зрозуміла, що сайт не відповідає потребам фонду. Тоді знайшли ще одну компанію, яка взялася за цю роботу. Спочатку працю програмістів мав оплатити власник бізнесу, та проект затягнувся на вісім місяців, і «Таблеточкам», зрештою, виставили «пільговий» рахунок. Результат укотре виявився нікудишнім. Кудіненко згадує, що коли сайт нарешті здали, він був сирий і нічого не працювало, а за будь-якої зміни контенту валилася верстка. Довелося знову відмовитися.

«На четвертому році волонтерства я зрозуміла, що не може бути все безкоштовно, — розповідає керівниця фонду, — і що гарна сторінка коштуватиме грошей. Слава Богу, чоловік погодився подарувати мені сайт на річницю весілля. Заплатив за роботу». Кудіненко знайшла підрядників у Києві, і вони впоралися за два з половиною місяці. Цього разу все було гаразд. «Ми стільки раніше намучилися, — згадує вона, — і врешті мені зробили сторінку швидко та якісно. Я тоді зрозуміла, що справою мають займатися професіонали».

Фонд із самого свого заснування дуже швидко зростав. За 2011 рік вдалося зібрати понад $38 тис., за 2013 — понад $2 млн, а за 2015 — майже $28 млн. Збільшилася кількість не лише грошей, але й проектів і напрямків роботи. Виникла потреба залучати нових працівників, і це стало для Ольги Кудіненко ще одним викликом. Досвіду було мало. Робота з важкохворими людьми підходить не всім. «Спершу мені здавалося, що до нас мають іти люди із забезпечених родин, — розповідає засновниця «Таблеточок», — тому що фонд не може давати високу зарплату. З’ясувалося, що це був мій внутрішній комплекс і треба брати людей тільки за їхньою мотивацією, у тому числі й заробляти гроші. Ми платимо зарплату, яка конкурентна на ринку».

Треба брати людей тільки за їхньою мотивацією, у тому числі й заробляти гроші. Ми платимо зарплату, яка конкурентна на ринку.

Відповідно до українського законодавства, благодійний фонд може витрачати на адміністративну діяльність до 20% зібраних коштів. «Таблеточки» витрачають близько 5%, та це аж ніяк не свідчить про низьку зарплатню. Чим ефективніший фонд, тим менший відсоток він витрачає на свою діяльність. Умовно, якщо фонд збирає $3 млн, то 5% від суми — це $150 тис. Вважаємо, що ця цифра здатна забезпечити достатньо високі зарплати й нормальні умови праці. Якщо наступного року фонд збере $6 млн, а витрати на діяльність залишаться такі, як були, їхній відсоток знизиться вдвічі.

Окрім зарплатні, «Таблеточки» забезпечують своїм працівникам багато додаткових бонусів: абонемент на заняття у спортзалі, медичне страхування, двомісячну відпустку, можливість професійного навчання раз на квартал (онкопсихологія, паліативна допомога, зв’язки з громадськістю). З вищепереліченого не платять лише за спортзал, який безкоштовно надають партнери фонду. Ольга Кудіненко переконана, що всі ці речі необхідні, аби фонд мав команду професіоналів, а не просто волонтерів, які хочуть допомагати. Від гідної оплати праці виграють не тільки працівники, але й усі, хто потребує допомоги «Таблеточок».