Коллектив авторов - «10 успішних українських брендів»

У Європі одужує близько 80% дітей із онкодіагнозом. В Україні — лише 50%.

Засновниця «Таблеточок» Ольга Кудіненко розповідає, що прийшла до благодійності майже випадково. У будь-якому разі, точно не планувала присвятити цьому своє життя. Навчалася вона в Києво-Могилянській академії за спеціальністю «Фінанси». За фахом не працювала жодного дня. Спочатку була pr-менеджером у Фонді Віктора Пінчука, пізніше — в ЕСТА-холдингу [8] Холдинг, що об’єднує активи компанії Ріната Ахметова «Систем Кепітал Менеджмент» у сфері нерухомості. , де відповідала за проект реконструкції київського ЦУМу. Саме в цей період, восени 2011 року, Кудіненко почала займатися благодійністю.

Подруга Кудіненко з Росії, Ольга Журавська, на той час волонтерила для фонду «Подари жизнь», що спеціалізується на онкології, і змогла створити окремий фонд «Галчонок», який би допомагав дітям із захворюваннями центральної нервової системи. Цей приклад надихнув Кудіненко, й одного разу вона зайшла на сайт donor.org.ua (єдиний, про який чула в цій сфері) та знайшла там інформацію про потребу в ліках, які не продаються в Україні. Тоді Ольга Кудіненко саме збиралася у відпустку до Барселони. Отож вона уточнила, що саме потрібно, і привезла з Іспанії кілька упаковок «Дактарину» вартістю близько трьох євро за штуку.

Такий досвід підштовхнув Ольгу Кудіненко до висновку, що допомагати насправді легко й долучитися могли б значно більше людей. Вона написала про це у фейсбуці — запропонувала людям привозити ліки або жертвувати гроші, а купівлю медикаментів при цьому організовувала сама. Так народилися «Таблеточки».

Схожою була й акція «Гаманець або життя», одна з перших у діяльності фонду (тоді ще неофіційного). Це був збір євро-дріб’язку, який залишався в людей після поїздок за кордон. В Україні такі копійки не можна ні витратити, ані обміняти, тож їх залишали до наступної подорожі. Кудіненко запропонувала віддавати ці гроші на потреби онкохворих дітей. Першу тисячу євро в рамках акції зібрали за дві години.

Постійно збирати гроші для хворих на рак дітей Ольга Кудіненко почала в жовтні 2011 року. Спочатку робила це через особисту фейсбук-сторінку, пізніше створила окремий паблік. «Я зрозуміла, що не всі мої друзі на фейсбуці захочуть це підтримувати, — розповідає вона. — Навіть зараз я нечасто поширюю пости «Таблеточок». Кому цікаво, сам заходить на сторінку й читає».

Коли компанії хотіли допомогти, Кудіненко зверталася до дружніх благодійних фондів «Аліса» чи «Дар надії», які мали прийняти кошти й заплатити за призначенням. Але з часом вона зрозуміла, що це неефективно й до того ж це зайвий клопіт для партнерів. З іншого боку, такий шлях не давав змоги контролювати гроші та звітувати про витрати. У серпні 2013 року Кудіненко вирішила зареєструвати власний благодійний фонд.

Вона написала про свій задум шістьом волонтерам, із якими співпрацювала. Відгукнулося троє: Ольга Шурупова, Ірина Литовченко та Леся Бойко. Усі працювали на повну зайнятість, тож не мали часу займатися реєстрацією самостійно. Кудіненко просто ввела в ґуґл-пошуку «реєстрація БФ» і зателефонувала першій фірмі у списку. Послуги обійшлися до $5 тис. Щоб заплатити, співзасновники скинулися грошима зі своїх кишень. За словами Кудіненко, пізніше виявилося, що це була чи не найдешевша пропозиція. Приблизно за місяць, у вересні 2013 року, всі документи для благодійного фонду були готові.

2014 року Ольга Кудіненко відчула, що більше не може поєднувати роботу з благодійністю, яка стала забирати все більше часу. У лютому того ж року вона звільнилася з ЕСТА-холдингу. Варто згадати, що з початку діяльності фонду й до сьогодні Кудіненко не отримує в «Таблеточках» зарплатні. Сім’ю забезпечує чоловік, який працює топ-менеджером в ІТ-компанії. У майбутньому Кудіненко планує створити власний бізнес.

У квітні 2014 року в «Таблеточок» з’явився перший штатний працівник. У липні фонд переїхав у перший свій офіс: лікарня «Охматдит» виділила для «Таблеточок» окрему кімнату. Однак це виявилось незручно. По-перше, почали надходити прохання про допомогу з усіх відділень лікарні, а в «Таблеточок» вузька спеціалізація — діти з онкологічними захворюваннями. По-друге, за словами засновниці фонду, у лікарні багато корупції, спекуляції ліками, і «Таблеточки» намагаються цьому протистояти. Користуватися лікарняним офісом й одночасно «воювати» з лікарнею було неможливо.

У лютому 2015 року «Таблеточки» винайняли офіс площею 40 м 2в одному з бізнес-центрів Києва. Але й новий простір не задовольняв потреби фонду. Однієї кімнати, де працювало шестеро осіб, виявилося замало. Для прикладу, коли до когось із менеджерів приходила людина, то відволікалися всі. До того ж не кожен може часто слухати про справи, скажімо, координатора паліативної програми, адже йдеться про смерть дітей. Практика показала, що в цій сфері формат відкритого простору не дуже зручний. Крім того, «Таблеточки» тоді вже мали сувенірну продукцію, й офіс слугував також складом, а при такій малій площі єдина кімната швидко стала захаращеною. «Ми зростали, а кімнатка не росла разом з нами», — каже Кудіненко.