Оксана Забужко - Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу

Brodsky Joseph. The Power of the Elements // Brodsky Joseph. Less Than One: Selected Essays. — New York: Farrar&Straus&Giroux, 1986. — P. 161—162.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Пер. с фр. — М.: Изд. группа «Прогресс», Прогресс-Академия, 1992. — С. 5—6.

Див., наприклад, клопотання Арсенія, архієпископа харківського й охтирського, перед Святійшим Синодом від 22.12.1910 р. про вилучення з обігу й заборону «Кобзаря» як книги, що містить твори «совершенно антирелигиозные и направленные к подрыву религиозного чувства в среде народной» (згадувалися «Марія», «Саул» і «Царі»), а також «проникнутые злобно-революционным духом как против христианской веры, так и против царской власти» («Молитва», «Сон», «Юродивий»). (Цит. за: Т. Г. Шевченко в документах і матеріалах / Арх. управління МВС УРСР. — К.: Держ. вид-во політ. літ., 1950. — С. 303).

Костельник Гавриїл. Шевченко з релігійно-етичного становища. — Львів, 1910. — С. 12.

Цит. за: Т. Г. Шевченко в документах і матеріалах. — С. 291.

Див.: Андреев Д. Роза Мира: Метафилософия истории. — М.: Прометей, 1991. — С. 66.

Боккаччо Дж. Жизнь Данте // Бокаччо Дж. Малые произведения / Пер. Э. Линецкой. — Ленинград: Худож. лит. ЛО, 1975. — С. 547.

Цит. за: Кельин Ф. В. Сервантес // Сервантес Сааведра М. де. Собр. соч.: В 5 т. — М.: «Правда», 1961. — Т. 1. — С. 8.

Лосев А. Ф. Диалектика мифа // Философия. Мифология. Культура. — С. 146—147.

Там само. — С. 147.

Дзюба І. У всякого своя доля: Епізод із стосунків Шевченка зі слов'янофілами: Літ.-крит. нарис. — К.: Рад. письменник, 1989. — С. 3.

Фізер І. Філософія чи філо-софія Тараса Шевченка? // Світи Тараса Шевченка. — С. 51.

Див.: Rubchak В. Shevchenko's Profiles and Masks: Ironic Roles of the Self in Kobzar // Shevchenko and the Critics. — P. 395–429; Рубчак Б. Живописаний Шевченко // Світи Тараса Шевченка. — С. 65—90; Rubchak В. Taras Shevchenko as an Émigré Poet // In Working Order: Essays presented to G. S. N. Luckyj. — Edmonton: CIUS, Univ. of Alberta, 1990. — P. 21—56).

Далі ми спробуємо показати, що до Шевченка з повним правом можна застосувати критичну формулу, знайдену T. С. Еліотом для творчости Дж. Джойса і, на наш погляд, універсальну для всякої, вдалої чи невдалої, «вчасної» чи «невчасної» спроби авторського міфа: «…всі його твори становлять фактично одну й ту саму книжку, доповнювану й поширювану різними версіями» (цит. за: Naganowski Е. Przedmowa // Joyce J. Ulisses / Przeł. M. Slomczynski. — Warszawa: PIW, 1981. — S. VI). Шевченкові російські повісті, щоденник, драми — при уважному прочитанні являють собою вельми специфічний (специфікований невільними умовами всамостійнення новочасної української культури) авторський коментар до власне-«Кобзаря», крос-жанрове і крос-лінгвістичне «тіньове» його продовження, мовби «темний бік Місяця».

«Можна сказати, — пише з цього приводу Б. Рубчак, — що Шевченко нав'язав власному побутовому існуванню ту долю, яку витворив був для свого раннього ліричного героя… В такий спосіб він змусив життя наслідувати мистецтво, але аж ніяк не в естетичному, оскар-вайлдівському сенсі» (Rubchak В. Taras Shevchenko as an Émigré Poet // In Working Order. — P. 29—30).

Грабович Г. Шевченко як міфотворець. — С. 16.

Там само. — С. 19.

Там само. — С. 16.

О. Пріцак узяв на себе труд «розшифрувати» персоналії з уміщених у щоденникових нотатках М. Маркевича й О. Струговщикова списків учасників проханих вечорів, які відбувалися в їхніх петербурзьких салонах навесні 1840 р. і які відвідував 26-літній студент Шевченко, — у цих списках не тільки артистична та інтелектуальна, а й великосвітська, аристократична «сметанка» столиці (див.: Світи Тараса Шевченка. — С. 258—259). Про сенсаційний успіх «Кобзаря» і його автора серед української аристократії, на чиїх балах поет у 1843—1846 роках був головною окрасою, цінний матеріал дають спогади О. Афанасьєва-Чужбинського (див.: Воспоминания о Тарасе Шевченко. — С. 101—123).

Про перебування Шевченка в Рєпніних у Яготині наприкінці 1843 — на початку 1844 р. та його взаємини з княжною див.: Жур П. Літо перше: З хроніки життя і творчості Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1979. — С. 176—230.

Рубчак Б. Живописаний Шевченко // Світи Тараса Шевченка. — С. 70.

На це вказує в цитованій статті, полемізуючи з Г. Грабовичем, і Б. Рубчак: «Ця маска („пристосованости“. — О. З .) таки дуже нещільна. Під нею весь час нуртує її заперечення: вічний чужинець, вічний Інший, вічний еміґрант, який ціле життя на щось чекає, бо ж джерело потоку його життя б'є деінде» (там само. — С. 85).