Евгения Захватова - Феномен доктора Хауса. Правда і вимисел у серіалі про геніального діагноста

Відомий український письменник-детективіст і за су місництвом лікар-хірург з Тернопільщини Олексій Волков зробив спробу повторити успіх американської «Швидкої допомоги» і перенести на телеекран будні звичайної української районної лікарні. Твір «Лікарня на безлюдді» писався як сценарій, але, на жаль, так і не отримав свого екранного втілення, а як роман був виданий у нас 2007 року. Отож книжку Волкова про буття державної лікарні в містечку Тачанові всі охочі мали змогу прочитати на півтора роки раніше, ніж в Україні показали «Доктора Хауса». Поки що це єдина спроба створити літературну основу для медичного серіалу на питомо українському матеріалі.

Готуючись утілити в життя свою ідею медичного детективу, Девід Шор збирався, з одного боку, врахувати півстолітній досвід створення медичних серіалів на американському телебаченні, а з іншого — показати принципово нову історію, ніби перекреслюючи бачення позитивного героя такої розповіді, котре існувало дотепер. Правильні, праведні, охайно вбрані, вони навіть у найдраматичніші моменти, коли хворий спливає кров’ю на каталці, зберігають бездоганну чистоту білих накрохмалених халатів. Всі ці красені-лікарі на зразок Дага Росса та його колег по «Швидкій допомозі» вже не задовольняли запитів самого Шора. А головне — гламурні лікарі, як і взагалі — будь-які чистенькі персонажі-білоручки, вже не відповідали уявленням глядача про позитивного героя.

Потрібен був абсолютно новий персонаж, який не завжди носить білий халат і не боїться забруднитися. Або — виявляє ініціативу, котра частенько суперечить загальноприйнятим нормам та поняттям. Для такої людини не повинно існувати правил субординації, табу, особистих стосунків, що шкодять досягненню головної мети — добре зробити свою роботу. Такий персонаж повинен уміти незалежно мислити, мати нестандартну манеру поведінки, лише йому одному властиву інтуїцію, не визнавати авторитетів, здаватися цинічним, вульгарним, інколи навіть злостивим.

Таким чином, Девіду Шору потрібний був типовий нонконформіст — людина, що не приймає панівного порядку, норм, цінностей, традицій і законів, незалежно від того, наскільки вони логічні й легітимні. Але якщо в реальному житті нонконформізм у чистому вигляді виявляється нечасто, то Шору для втілення задуму потрібний був саме стовідсотковий нонконформіст. Людина без гальм, яка водночас не руйнує всього довкола себе. Такий герой можливий лише в художній літературі, і Шор звернувся до першоджерел.

Як уже говорилося, головне місце дії медичного серіалу — лікарня. Лікарі з команди Хауса до того ж регулярно бувають удома в пацієнтів — найчастіше вони проникають у чуже житло, порушуючи закон, — в іншому разі важко з’ясувати, що приховує черговий проблемний хворий. Але в другому сезоні «House M. D.» топографію та географію серіалу почали розширювати. Так, глядачів частіше стали запрошувати додому до Грегорі Хауса. Спочатку після чергового розлучення з черговою дружиною у нього на якийсь час оселяється його друг, доктор Джеймс Вілсон. Потім там час від часу з’являється у пошуках наркотиків поліція. А драматичні події останніх серій п’ятого сезону взагалі повністю відбуваються в будинку Грега, і дім перестає бути його фортецею і оселею відлюдника.

На початку сьомої серії другого сезону допитливий глядач може виявити, що доктор Грегорі Хаус мешкає в будинку під номером 221B. Ось уже понад сто років до будинку з таким самим номером, правда, з другого боку Землі, у Великій Британії, в Лондоні, численні шанувальники надсилають листи на ім’я найвеличнішого детектива всіх часів і народів — містера Шерлока Холмса. Його творець, англійський письменник сер Артур Конан Дойл, оселив сищика-консультанта за адресою: Лондон, Бейкер-стріт, будинок 221В.

Вважається, що прототипом доктора Грегорі Хауса є саме Шерлок Холмс, теж вигаданий персонаж. Хоча одним із прототипів Холмса дослідники творчості Конан Дойла називають лікаря, талановитого хірурга, професора Единбурзького університету доктора Джозефа Белла. Майбутній письменник, теж медик за освітою, познайомився з Беллом, коли навчався в університеті. Конан Дойл звернув увагу на здатність Белла вгадувати характер і професію своїх пацієнтів. Як його асистент Конан Дойл мав змогу спостерігати за вчителем. І бачив, як той не лише ставив правильний діагноз, але за розірваною холошею штанів міг визначити, що його пацієнт — швець-шульга. Пізніше, взявшись за перо, Конан Дойл наділив Шерлока Холмса такою ж точно спостережливістю і прозорливістю. Щоправда, сищик не був медиком. А його друг, доктор Ватсон, частенько ставав предметом насмішок Холмса, хоча, слід віддати сищикові належне, переважно добродушних.