Андрій Парубій: Записки коменданта

Комендант фортеці помаранчевої революції

«Високий Замок», 15.12.2004, №231(2911),

Дмитро СИНЯК

Андрій Парубій протягом першого тижня страйку спав лише шість години.

Український дім був створений для того, щоб стати фортецею української революції, «Українським Смольним», як називали його страйкарі. Цей будинок, колишній музей Леніна, має автономне опалення, освітлення, водопостачання, вентиляцію, крім цього -довгі мармурові сходи, штурмувати які у мокру погоду та ожеледицю - марна справа: надто слизькими стають масивні сходинки. Комендантом «помаранчевої» фортеці з першого дня став заступник голови Львівської обласної ради Андрій Парубій.

Нещодавно він на один день повернувся до Львова, а потім знову полетів у столицю, щоб керувати життям Українського дому.

- Ще перед тим, як Віктор Ющенко оголосив про завершення масових акцій у Києві, центральний штаб коаліції «Сила народу» прийняв рішення щодо продовження акції під умовною назвою «Майдан», -розповідає пан Андрій. - Вона повинна тривати до 26 грудня, тобто - до повної перемоги Віктора Ющенка. Наметове містечко, будинок профспілок, де зараз розташований штаб коаліції «Сила народу», та Український дім залишаться мобілізаційними центрами, які знову зможуть розпочати працювати на повну потужність у разі, якщо влада ще раз спробує вдатися до фальсифікацій. У кожному з цих об'єктів залишиться

своєрідна застава по 2000-2500 осіб - організовані загони з чіткою структурою. В Українському домі та в профспілках навчатимуть спостерігачів та формуватимуть агітаційні групи для поїздок до центру і сходу України.

- Але ж на тих, які першими увійшли до Українського дому, завели кримінальну справу...

- Усі розуміють, що це фікція, придумана владою для того, щоб вибити нас з нашої фортеці. Ми нічого не захоплювали. Це, на щастя, розуміли і працівники прокуратури, які прийшли до нас з помаранчевими стрічками на одязі. Та надалі ми хочемо узаконити наше перебування в Українському домі й укласти договір оренди. Мені спершу здавалося, що це неможливо, адже Український дім підпорядковується так званій ДУСІ, Державному управлінню справами, - неконституційній структурі, яку контролює Адміністрація Президента. Зараз укладанням договору займається Роман Безсмертний, відповідальний за наметове містечко.

- Що було найважчим у вашій роботі?

- В останні дні - довести тисячам наших прихильників, що треба повернутися додому. Змусити революціонерів звільнити Жовтневий палац вдалося тільки після того, як їм дозволили поселитися в Українському домі. Більшість активістів, які ні за що не хотіли повертатися до рідних областей, ми таки залишили. Люди потрібні для блокування Адміністрації Президента. За рішенням Центрального штабу, там і надалі будуть цілодобово чергувати люди. Певна кількість добровольців потрібна і для відправлення страйкарів додому. До недавнього часу лише у львівському напрямку щодня йшло до десяти автобусів і близько чотирьох поїздів. Так чи інакше, ми не збираємося назавжди розлучатися з бійцями помаранчевої революції. Ті, які провели в Українському домі кілька днів, які стояли пліч-о-пліч, коли на Європейську площу приїхали п'ятнадцять великих автобусів з прихильниками Януковича, які оточували Адміністрацію Президента у ту фатальну ніч, коли міг бути штурм, - усі вони стали єдиним фронтовим братством. Думаю, після виборів ми сформуємо з них Всеукраїнську громадську організацію.

- Які були найнебезпечніші хвилини в житті революціонерів з Українського дому?

- Найперше - ніч, коли пікетувальники на чолі з Юлією Тимошенко заблокували Адміністрацію Президента. А ще - блокування палацу «Зоряний», де розташовувався штаб Януковича. Він напередодні голосування за відставку уряду 1 грудня о 8 ранку хотів зібрати у себе депутатів з колишньої більшості. Знаючи про це, ми, узгодивши все зі штабом, о 7 ранку разом з 2 200 добровольцями оточили кінотеатр. Депутати під'їжджали на своїх авто, розверталися і їхали геть. Янукович навіть не з'явився. Натомість кілька агресивних депутатів з СДПУ(О) на чолі з Нестором Шуфричем закликали ОМОН прорвати наш кордон. Але хлопці з ОМОНу, здається, добре зрозуміли, на чиєму боці народ... Якби ми цього не зробили, рішення про відставку уряду, прийняте з перевагою в один голос, святкувати б не довелося.

- Багато говорили про можливі провокації щодо тих, які жили в Українському домі. Чи були вони?