Вільгельм Габсбурґ - Автобіоґрафія

Начальний — головний.

Мумм Альфонс — барон, німецький дипломат. Після повернення Центральної Ради до Києва в березні 1918 р. призначений послом в Україну. З вибухом Листопадової революції 1918 р. в Німеччині залишив цю посаду.

Форгач Йоган — граф, австро-угорський дипломат. Після повернення Центральної Ради до Києва в березні 1918 р. став послом в Україні. Перебував на цій посаді до вересня 1918 р.

Завізвати — запросити.

Шевченко Лев (1896–1919) — український військовий діяч, старшина Армії УНР, один з організаторів Вільного козацтва.

Компанія — тут: рота.

Піонір — тут: сапер.

Імпертинентський — нахабний, грубіянський.

Аванс — службове підвищення.

У липні — серпні 1918 р. Вільгельм Габсбурґ за дорученням імператора Карла І виїздив у Берлін до німецького кайзера Вільгельма II з листом про вихід Австро-Угорщини з війни та укладання сепаратного миру з країнами Антанти (Протокол допиту Вільгельма Габсбурґа від 23 вересня 1947 р. // ЦДАГО України. — Ф.263. — Спр. 66498 фп. — T.I. — Арк.41–53).

Представлятися — тут: виглядати.

Господарка — тут: господарювання.

Ґренер Вільгельм (1867–1939) — німецький військовий і політичний діяч, начальник штабу німецьких військ в Україні 1918 р.

Гертлінґ Георг (1843–1919) — граф, німецький політичний діяч, райхсканцлер.

Після звітів — тут: згідно зі звітами.

Людендорф Еріх (1865–1937) — німецький генерал. У 1914–1916 pp. був помічником Пауля Гінденбурґа й фактично керував воєнними діями на Східному фронті, а в 1916–1918 pp. - усіма збройними силами Німеччини.

Гірняк Никифор (1885–1962) — український військовий діяч, сотник УСС, отаман УГА. Учасник українсько-польської війни 1918–1919 pp. Брав участь в організації Червоної УГА. Автор спогадів про Василя Вишиваного.

Йдеться про створення у Львові українськими послами австрійського парламенту, депутатами галицького й буковинського сеймів, лідерами українських політичних партій та греко-католицькими ієрархами Української Національної Ради. Незабаром її виконавчий комітет виїхав до Відня для узгодження з австрійським урядом питання про утворення західноукраїнської держави.

Результатом Листопадового повстання стало проголошення Західноукраїнської Народної Республіки 9 листопада 1918 р.

Микитка Осип (1871–1920) — український військовий діяч, генерал-майор УГА. 1918 р. — комендант легіону УСС. У серпні 1919 р. призначений начальником Київського гарнізону. Від листопада 1919 p. до лютого 1920 p. — командувач УГА. 10 лютого 1920 p. виданий Одеській ЧК членами Начального ревкому УГА. Після піврічного ув'язнення в підмосковному Кожухівському концтаборі розстріляний у Москві в серпні 1920 р.

Станиця — тут: станція.

Зимно — холодно.

Мрачно — туманно.

Опускати — тут: покидати.

Під час перебування Вільгельма Габсбурґа в Бучацькому василіанському монастирі Дмитро Вітовський вручив йому грамоту уряду ЗУНР про присвоєння звання полковника УГА. (Протокол допиту Вільгельма Габсбурґа від 4 вересня 1947 р. // ЦЦАГО України. — Ф.263. — Спр. 66498 фп. — Т.І. — Арк. 14–24).

Стріли — тут: постріли.

Шекерик-Доників Петро (1889 — р. см. невід.) — український громадсько-політичний діяч. Один з організаторів січового руху на Гуцульщині. 1918–1919 pp. входив до складу Української Національної Ради ЗУНР — ЗО УНР. У 1920-х pp. жив на Галичині, був послом до польського сейму. 1939 p. заарештований радянськими органами та вивезений до Сибіру, де й загинув.

Гірняк Н. Полк. Василь Вишиваний. — Вінніпег, 1956.

Новосад Р. Австрійський архікнязь — український полковник // Історичний календар 98. — К., 1997. — С. 240–241.

Терещенко Ю., Осташко Т. Вільгельм Габсбурґ — Василь Вишиваний: з історії життя та діяльності // Студії з архівної справи та документознавства. — К., 1999. — Т. 5. — С. 189–195; Терещенко Ю., Осташко Т. Український патріот з династії Габсбурґів. — К., 1999 (автобіографія В.Габсбурґа опублікована в додатках до цієї праці на с. 70–91).