Дмитро Стус - Василь Стус - життя як творчість

Шліхтер 107

Шмига Т. 120

Шовкошитний В. 11, 13—14, 19—20, 23—25, 27—30, 34—35, 37

Шолохов 265, 270

Шопен 330

Шорін 327

Шпенґлер О. 54

Шульженко 267

Шум А. 218—219

Шухевич Ю. 347

Щербицький В. В. 18, 307

Юз 59

Юм 134

Юнґ К. Ґ. 245, 254, 337

Юркевич 134

Яворівський В. 140, 339

Ягода 293

Якір П. 211, 290

Якобсон 265

Яковлев 141

Якубський 136

Якутович Ю. 181

Яновський Ю. 98, 265, 271

Яровий М. 304, 308

Ясперс К. 7, 172, 238

Яцків М. 55

Яцюк О. 56

Яшкунас 342

Перелік помилок набору, помічених та виправлених верстальником

С. 6: Вміння тримати планку вимог внутрішнього світу до своїх учинків — «гідно/не гідно» — на захмарній висоті й дозволило поетові в історичних умовах другої половини XX віку достойно витримати всі [випробуваня] => випробування, що випали на його долю.

С. 57: І жили вони в цей період доволі [заможнно] => заможно.

С. 82: Але відповідав тільки [української] => українською мовою.

С. 187: Та й надривний кашель від постійного вугільного пилу дедалі більше мучив, змушуючи думати про здоров'я, про мінімальний [відчинок] => відпочинок, що дозволив би залікувати виразку, яка не на жарт доймала.

С. 196: Новий статус дещо згладжує певні непорозуміння з мамою дружини, яка, як і кожна матір, хворобливо реаґувала на проблеми зятя з владою, що обіцяло [молодий] => молодій родині численні проблеми.

С. 230: Пізніше, переважно з чуток, він [довівдався] => довідався, що проти його кандидатури були заперечення з боку ЦК КПУ.

С. 233: Щоправда, у віршах « Ярій душе, ярій, а не ридай …» та « Колеса глухо стукотять …», присвячених пам'яті А. Горської та М. Зерова, висока [трагіку] => трагіка утримується постатями з того берега Стікса…

С. 256: Вони вже не [роздмухуюють] => роздмухують ледь тліючі жарини, а [підтримуючи] => підтримують маленькі язички полум'я власними офірами.

С. 281: [Колі] => Коли Логінов почав розпитувати поета про вірш, присвячений В. Морозу, то Василь «назвав слідчого державним злочинцем».

С. 285: Найважнішими для побудови звинувачення були рецензії, які за дорученням дирекції Інституту літератури АН УРСР ім. Т. Г. Шевченка написав старший науковий співробітник, кандидат філологічних наук, член Спілки письменників А. А. Каспрук, чиї висновки були [різнозначні] => рівнозначні офіційній експертизі й були беззаперечними доказами вини Василя Стуса в суді.

С. 307: Рідні, піддаючись позірно переконливим арґументам адвоката, вмовляли його, особливо тато, подати [касаційнійну] => касаційну скаргу й написати листа «як їм треба».

С. 348: Генріх Бьолль висунув творчість Василя Стуса на [здодбуття] => здобуття Нобелівської премії.

Рябчук Микола . «Небіж Рільке, син Тараса»(Василь Стус) // Герої та знаменитості в українській культурі / Редактор-упорядник Олександр Гриценко . — К.: УЦКД, 1999, С. 231.

Про це див.: Хейфец Михаил . Избранное. В трех томах: Т. 3. Украинские силуэты. Военнопленный секретарь / Харьковская правозащитная группа. — Харьков: Фолио, 2000, С. 26—28.

Стус Василь . Твориу 4 томах: 6 книгах. Два додаткові томи: 5 і 6 (2 книги) / Голова редакційної колегії М. Коцюбинська ; Укладання, підготовка текстів, коментарі — Г. Бурлака, С. Гальченко, М. Гнатюк, М. Гончарук, О. Дворко, М. Коцюбинська, Д. Стус . — Львів: ВС «Просвіта», 1994—1999. — Том 6: кн.1, С. 149, 239, 330, 469.

Благой Д. Д . Проблемы построения научной биографии Пушкина// Лит. наследство. — М., 1934, Т. 16—18, С. 270. Див. також: Лосиевский И. Я . Научная биография писателя: проблемы интерпретации и типологии. — Харьков: Крок, 1998, С. 22.

Рябчук М . «Небіж Рільке, син Тараса»(Василь Стус). — С. 232.

Стус Василь . Двоє слів читачеві// Твори. — Том 1: кн. 1, С. 42.

Саме живий організм дерева найчастіше асоціюється у поета з нацією, народом, традицією. Див., зокрема, його програмові речі: « Гойдається вечора зламана віть …», « Довкола стовбура кружляємо …» та ін.

Якимось чином це підтверджує факт становлення саме традиційного, а не модерного дискурсу довкола Стусової творчости. Див., зокрема, « Стусівські читання» // Слово і Час. — 1998, Число 7, С. 17—28 (доповіді Михайлини Коцюбинської, Євгена Сверстюка, Елеонори Соловей, Михайла Наєнка ); Число 8, С. 62—70 (доповіді Миколи Бондаря, Галини Бурлаки, Миколи Кодака, Вікторії Плаксіної, Дмитра Стуса ); а також статті: Коцюбинська М . Поет// Василь Стус . Твори.Том 1: кн. 1. — С. 7—38; її ж . Феномен Стуса// Сучасність. — 1991, Число 9, С. 26—35; Жулинський М . Василь Стус.1938—1985 // Літературна Україна. — 19 квітня 1990; Шевельов Юрій . Трунок і трутизна.Про «Палімпсести» Василя Стуса // Василь Стус у житті, творчості, спогадах та оцінках сучасників / Упорядкували і зредаґували Осип Зінкевич і Микола Француженко. — Балтимор — Торонто: Укр. вид-во «Смолоскип» ім. В. Симоненка, 1987, С. 368—401 та ін. Усі ці автори в той чи інший спосіб осмислюють постать В. Стуса передусім у традиційному українському контексті, лише вряди-годи неакцептовано окреслюючи напрям можливих інтертекстуальних та компаративістських досліджень. Протистоїть їм невелика група дослідників, так би мовити, модерного налаштування, чиї тексти переважно зібрані в книзі: Стус як текст/ Ред. та авт. передм. М. Павлишин . — Мельбурн: Відділ славістики ун-ту ім. Монаша, 1992, XII + 93 с. (статті Гундорової Т. Феномен Стусового «жертвослова»(С. 1—29) і Павлишина М . Квадратура круга: пролегомени до оцінки Василя Стуса(С. 31—52); значною мірою в нетрадиційному дискурсі осмислюється постать та творчість В. Стуса в статтях: Івашко В. Міф про Василя Стуса як дзеркало шістдесятників// Світовид. — 1994, Число 3, С. 104—120; Москалець К . Страсті по Вітчизні.Лист до мандрівника на Схід // Людина на крижині. — К.: Критика, 1999, С. 209—254.