Джеймс Метью Баррі - Пітер Пен = Peter Pan

Пірати спіймали індіанку в ту мить, коли вона піднімалася на борт із ножем у зубах. На кораблі не несли вахту, бо Гак вихвалявся, що його ім’я народжує вітер у морі, охороняючи судно на милю навколо. Тепер доля бранки також допоможе охороняти його. Ще один стогін вчувався у цьому нічному вітрі.

У напівтемряві, яку вони принесли із собою, два пірати не зауважили скелю, аж поки не врізалися в неї.

– Але ж ти й телепень, – гаркнув ірландський голос, це був Сміхун. – Ось скеля. Давай скинемо тут цю червоношкіру, і нехай собі тоне.

Однієї хвилини їм вистачило, щоб перекинути вродливу дівчину на камінь. Вона була занадто горда, щоб чинити їм марний опір.

По інший бік скелі дві голови погойдувалися на хвилях, Пітера та Венді. Венді плакала, бо вперше в житті зіткнулася з трагедією. Пітер бачив багато трагедій, але він про них усіх забув. Він не стільки жалів перед Венді Тигрову Лілію, скільки його обурювала несправедливість, тому замислив врятувати індіанку. Найпростіше було, звісно, дочекатися, поки пірати відпливуть, але ватажок ніколи не обирає легких шляхів.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.