Г’ю Лофтінґ - Подорожі Лікаря Дуліттлa. Запалення вогню

І він підібрав із землі дубця й випробував його міць на камені.

– Оце, – сказав він, – виглядає як цілком підхожий для мене інструмент.

І він пішов до бамбукової загорожі й зайняв своє місце поміж іншими захисниками, що очікували на ворога.

Після цього ми всі знайшли собі якийсь різновид зброї, щоб допомогти нашим друзям, гречним попсіпетелям: я позичив лука і сагайдак, повний стріл; Джипові було достатньо своїх старих, але все ще міцних зубів; Чі-Чі набрав торбу каменюк і виліз на пальму, звідки міг жбурляти їх на голови ворогів; а Бампо помарширував услід за Лікарем до частоколу, озброєний молодим деревцем в одній руці та одвірком у другій.

Коли ворог підійшов настільки близько, що ми вже могли побачити його з того місця, де стояли, нам дух перехопило від подиву. Усі схили гори були повністю вкриті ними – їх були тисячі й тисячі. У порівнянні з ними наша невеличка армія всередині села виглядала як мізерна жменька.

– Святі заступники! – прошепотіла Полінезія. – Наша купка оборонців не має жодного шансу проти цієї орди. Е ні, так не піде! Я полетіла шукати підмоги.

Куди вона летить і яку таку підмогу збирається знайти – про це я не мав жодного уявлення. Вона просто була тут поряд і щезла. Але Джип, який теж чув її, просунув свого носа між бамбуковими стеблами в огорожі й сказав:

– Вельми ймовірно, вона полетіла по Чорних Папуг. Сподіваймося, що знайде їх учасно. Тільки подивися на цих огидних розбишак, що спускаються вниз по камінню, – їх мільйони! У цьому бою нам усім буде дуже потрібною надія.

І Джип мав рацію. Не минуло й п’ятнадцяти хвилин, як наше поселення було повністю оточене величезною масою баґ-джаґдераґів, що ревли й бісилися з люті.

Тепер я знову підхожу до такої частини оповіді про нашу мандрівку, де події відбуваються настільки стрімко, одна за одною, що, оглядаючись назад, я бачу картинку тільки фрагментарно. Я знаю, що якби не Жахлива Трійка – як їх пізніше стали з благоговінням величати в історії попсіпетелів – Довгої Стріли, Бампо і Лікаря, то війна б дуже скоро закінчилася й увесь острів дістався б нікчемним баґ-джаґдераґам. Але англієць, африканець та індіанець стали військовим підрозділом самі по собі, й утрьох вони зробили це селище вельми небезпечним місцем для кожного, хто намагався в нього проникнути.

Бамбукова огорожа, яку поспіхом звели навколо поселення, була не дуже міцним укріпленням, і з самого початку бою вона стала піддаватися то в одному, то в іншому місці під шаленим напором ворожих юрмищ.

І тоді Лікар, Довга Стріла й Бампо поспішали до слабкого місця, відбувалася страшна рукопашна сутичка, і ворога щоразу вдавалося відкинути. Але майже тієї ж миті крик про допомогу долинав з якоїсь іншої ділянки частоколу, і Трійка мусила мчати на підмогу й повторювати те, що вони щойно вже зробили.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.