Джемма Елвін Гарріс - Чому зебри смугасті? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди

Усе тому, що вода, особливо солона морська, дуже добре проводить електричний струм. Коли блискавка влучає в поверхню води, у море потрапляє надпотужний електричний заряд. Та, як ми пам’ятаємо, море дуже велике, тому струм швидко розходиться та розчиняється в товщі води.

Уяви, що в склянку з водою додали краплю чорнил – уся вода змінить колір. А що, як стільки ж чорнил додати в цілий басейн? Чорнила швидко розчиняться, і колір води зовсім не зміниться. За таким самим принципом поширюється й електричний струм від блискавки. У морі в одному місці зосереджується лише незначна частка заряду, тому риба не відчуває всю силу від удару блискавки.

Звісно, риба може й загинути, якщо їй трапиться пропливати дуже близько до місця, куди вдарить блискавка, до того, як електричний заряд встигне розійтися у воді.

запитує Пеґґі, 6 років

Джастін Поллард, сценарист британської комедійної телепрограми «QI», відповідає:

У природі тварини у своїй формі відтворюють декілька різних типів симетрії. У деяких із них, як-от у морських актиній, симетрія радикальна, тобто подібні частини тіла розміщені навколо центра, де зазвичай розташований рот. Інші тварини, такі як губки, узагалі не симетричні. Проте більшість тварин має так звану «двобічну симетрію», тобто дві половини їхнього тіла побудовані так, що повністю віддзеркалюють одна одну. Відтак ми отримуємо два однакових ока, дві ніздрі, дві руки тощо.

Така двостороння будова має влучну назву «егоцентрична система координат», оскільки напрямки типу «ліворуч» або «праворуч» залежать безпосередньо від нас самих, а не від сторонніх чинників – скажімо, півночі та півдня.

Північ – завжди північ, звідки б ми не дивилися, а от якщо розвернутися на північ, то схід завжди буде від нас праворуч. Якщо повернути на південь, то схід буде зліва.

Австралійські аборигени з племені ґууґу імітірр узагалі не користуються егоцентричними координатами, тому в них зовсім відсутні поняття «ліво» та «право». Натомість вони використовують вказівки компаса. Тож фраза «квиток лежить у лівій кишені» у них звучала б як «квиток лежить у східній кишені». Це якби в них були квитки й кишені.

запитує Рідіма, 7 років

Доктор Саймон Сінґх, автор науково-популярних книг, відповідає:

Перші згадки про невидимі чорнила трапляються в записах римського вченого й полководця Плінія Старшого. Його рецепт передбачав розчин на основі прозорого рослинного соку. Якщо такою рідиною зробити напис на папері, після висихання він почне зникати. Щоб прочитати приховане послання, читач мав обережно, щоб випадково не підпалити, прогріти папір. Тоді прозорі чорнила стають чорними, оскільки вони містять вуглець – елемент, що чорніє при нагріванні.

З невидимими чорнилами можна поекспериментувати й спробувати різні рідини, що містять вуглець, як-от лимонний сік, молоко або навіть урину (простіше кажучи – сечу). Особисто я б порадив почати з лимонного соку або молока. Використовуючи якусь загострену паличку – та хоча б зубочистку, – занурюй її кінчик у рідину й пиши, ніби ручкою. Коли напис висохне, його можна проявити гарячою праскою. Обов’язково попроси дорослих допомогти, щоб ненароком не попектися і не підпалити папір.

Звичайно, можна писати невидимими чорнилами на чистому аркуші паперу, проте інші одразу щось запідозрять, адже ніхто не надсилає друзям порожні листи. Тому для додаткової секретності спочатку напиши щось звичайними чорнилами, залишаючи великі відступи. А потім впиши своє послання між рядками. /

запитує Алекс, 7 років

Доктор Джек Люїс, нейробіолог і телеведучий, відповідає:

Ти позіхаєш, коли мозок нагрівається сильніше, ніж потрібно, щоб нормально працювати. Позіхання дозволяє охолодити кров, що надходить до мозку, а також стимулює твою уважність і допомагає краще зосередитися, коли хочеться спати. Позіхання знімає втому.

Часто ми починаємо позіхати, коли деякий час просиділи без діла та усвідомлюємо, що настав час зайнятися чимось більш активним. Наприклад, десантники часто позіхають, перш ніж вистрибнути з літака на територію ворога. Я часто позіхаю перед тим, як піднятися на сцену й виступити перед сотнями людей.