Євген Наумов: Чарівна круговерть

Та друзі підхопили дівчину і витягнули на дах.

- Боляче! - схлипнула вона. - Коліно здерла...

- Не біда, - утішав її Малько-Ванько. - Ти й так щодня коліна обдираєш...

- Тікаймо! - поквапив їх Рукастик-Смугастик. - За мною!

Вони побігли до горищного вікна. Покрівля гуркотіла під ногами.

- Оточуйте будинок! - почулися вигуки з площі. - Стережіть під'їзди!

Рукастик-Смугастик відчинив віконце й засвітив прив'язаного до пояса ліхтарика.

- Обережніше, - приказував він. - Стрибайте, тут невисоко.

Друзі стрибнули вслід за ним і почали злякано озиратися. Над головами у них перехрещувалися почорнілі дерев'яні бантини, по кутках невиразно біліло павутиння. На одній з них висів донизу головою Кажан. Він заворушився, блимкнув червонястими очицями й проспівав:

- Вештаються тут... дрімлюги. Нема від них спокою.

Розправив крила й неквапливо полетів у темряву.

З горища вони спустилися на сходи і побігли униз.

Але запізнились. Біля під'їзду вже нетерпляче гурчали машини, лунали вигуки:

- Пильнуйте їх! Не спускайте фар з дверей!

Рукастик-Смугастик сів на сходинку й зітхнув:

- Почекаємо трохи. Посидимо тут, нехай вгамуються.

- А потім? - з тривогою спитала Варя.

- Потім щось придумаємо.

Діти сіли один біля одного. Рукастик-Смугастик усе похитував головою і задумливо повторював:

- Ну й ну! Знавець-Моргунець ув'язнений у Триколірному замку... Ай-ай-ай!

Варя поцікавилась:

- А хто такий Знавець-Моргунець?

- Це могутній полководець! - відповів Рукастик-Смугастик. - Він надзвичайно добрий і справедливий. Гнів його страшний тільки тим, хто не хоче дотримуватися непорушного Закону Вулиць і Доріг у країні Чарівна Круговерть.

- Що за Чарівна Круговерть? - перебив Малько-Ванько. - Це ж наше місто!

- Для вас це, може, й місто, - відповів Рукастик-Смугастик, - а для нас, дружинників Знавця-Моргунця, це країна Чарівна Круговерть. На її вулицях повно-повнісінько коліс - і всі вони шалено крутяться, створюючи одну величезну круговерть. Колись, кажуть, не було дружини Знавця-Моргунця і були велика плутанина й безладдя, колеса котились навсебіч - тоді країна називалася Безнадійна Круговерть. Та прийшов цей чарівник з своїми відданими дружинниками, і вони вказали кожному колесу місце і напрям руху, визначили, куди і як крутитися, з якою швидкістю...

Малько-Ванько згадав, що вигукували машини там, на околиці, й сказав:

- Дружки-Кружки!

- Дружки-Кружки - це тільки один загін. А є ще Трикутники-Супутники, Ратники-Порадники... Вони стоять на всіх дорогах, перехрестях, провулках і керують рухом машин. А на головному, найбільшому, перехресті доріг стоїть сам Знавець-Моргунець. І так було багато літ. А нині...

- Що ж сталося тепер?

- Ось послухайте. Щовечора Знавець-Моргунець збирає дружинників і вирушає до кам'яного Триколірного замку. Там усі відпочивають, розповідають один одному різні веселі й повчальні історії. Тільки один Дружинник залишається на варті біля воріт - рано-вранці він повинен подати сигнал і відчинити їх.

- А машини? Що роблять уночі машини?

- Вони стоять там, де вказав Знавець-Моргунець. Жодна не має права зрушити з місця без його дозволу.

- Чому ж вони сьогодні заметушилися?

- Трапився надзвичайний випадок! - Рукастик-Смугастик у відчаї стукнув себе кулаком по колінцю. - Гоночний Громобій посмів порушити заборону й поїхати без дозволу. А всі машини рушили за ним - вони подумали, що Знавець-Моргунець дозволив їм їхати. А Громобій каже, що хтось штовхнув його по похилій площині.

- Хіба там була похила площина? - вихопилось у Малька-Ванька. Адже це він своєю рукою штовхнув Громобоя! Та хіба він думав, що таке станеться? - А я і не помітив... Виходить, це я в усьому винний?

Рукастик-Смугастик знову зітхнув і низько опустив голову.

- Я теж винний... Мені випала черга вартувати ворота Триколірного замку, а я... я не вартував...

- Як же це сталося? - запитали в один голос друзі.

- Це сталося... це сталося через країну Дивовижну Викрутасію.

- Як-ку країну? Де вона?

- Далеко, - махнув Рукастик-Смугастик. - За морем-океаном. Розумієте, мешканці Дивовижної Викрутасії приїздили до нас і хвалилися, що в них Закон Вулиць і Доріг правильний, а в нас неправильний. Ось Знавець-Моргунець і послав мене, щоб я подивився на їхній Закон Вулиць і Доріг.

- Ну то й що? Правильний у них Закон?

- Ні, Закон такий, як і в нас, тільки все навпаки.

- Як то?

- А так. Де у нас ліворуч, там у них - праворуч, і навпаки. Одне слово, справжня викрутасія. І так закрутили мені голову в цій Дивовижній Викрутасії, що я геть заплутався, де праворуч, а де ліворуч. Увечері Знавець-Моргунець повів дружину до Триколірного замку і звелів: "Ліворуч!", а я повернув праворуч. Усі пішли до замку, а я зовсім в інший бік. Ішов-ішов, ішов-ішов...