Инна Кульская - Хоровод чудних пригод (збірка дитячих віршів)

Кожен день міняється!

— Давай міняй,

Міняй давай,

За цю аж три

Давай бери!

Давай міняй —

І край!

В мене спішні завдання:

Сам не впораюся я!

Ось підручники брудні,

Попаде за це мені!

Прошу тіточку Агату:

Поможіть пообгортати!

Засушити ранні квіти

Можна сестрам доручити.

Змалювати карту слід.

Це найкраще зробить дід.

Як зім'явся галстук мій…

Мамо, випрасуй мерщій!

Ще мені потрібен зошит!

Купить братик, він хороший

Наче більше справ нема.

Не сидітиму дарма,—

Раз я вільніш все одно,

То піду собі в кіно!

Умовляла маму Свєта:

— В мене ж дві п'ятірки є,

Ну замов мені жакета

В першокласнім ательє!

Свєта з мамою в журналі

Бачать моди небувалі…

І нагледіли фасон —

Не фасон, А просто сон!

Приміряє без кінця:

От фасон їй до лиця!

Неодмінно треба теж

І беретик в тоні беж.

І берет попався в тон.

Не фасон,

А просто сон:

Ззаду бант,

Збоку — бант…

В капелюшниці — талант!

От минає місяць. Знов

Просить модниця обнов:

— Хочу туфлі, як у Люди!

— Є п'ятірка?

— Завтра буде!

Мама й так і так мудрує,

Бо не зайві ж гроші ті.

А школярочка малює

Моди й моди… в зошиті!

Дуже часто піонерка

Заглядає у люстерко,

А в підручники, бува,

Заглядати забува…

…Гарні моди звабили,

А негарно… в табелі!

Це його на орггодині

Розхвалили вчителі:

От послужлива дитина,

Славний хлопчик взагалі!

Він художниці відніс

В кабінет важенний гіпс!

Він у географа забрав

Карту з півдороги!

Він на зборі виступав:

«Шануймо педагогів!»

А вчора цього школяра

Зустріла вчителька стара,

Що в неї він нівроку

Учивсь чотири роки,

Вона тягла нагору

Книжок і зшитків гору…

Тікай! —

Шепнув сусіду він

І пояснив: — Однаково

У нас не буде більш годин

Євдокії Яківни,

Не заробиш в неї п'ять,—

Нащо їй допомагать?

І від вчительки убік

«Славний хлопчик»

Першим

Втік.

З Кузьмою в нас не дружать хлопці,

Чому — зміркуй, читачу.

Кузьма кричить на кожнім кроці,

Що любить правду наче.

І можеш вірити мені —

Кузьма не бреше ані-ні,

Лиш входить вчитель,

вже Кузьма

Угору руку підійма:

А Любомир побив Панька,

В Панька вже гуля от така!

Ми дружно пишемо письмову,

Кузьма підносить

руку знову:

Левко не розуміє вправ,

А я списать йому не дав!

Ще не кінчається урок,

Кузьма до столу робить крок:

На зошит Грицю

Гонта Ніла

Навмисне налила чорнила!

Десь коридором йде вожата,

Кузьма біжить доповідати:

— Сьогодні в нас Петро й Панас

Прийшли без галстуків у клас!

…Він зовсім не брехун, Кузьма,

А друзів у Кузьми нема!

Зима!

Блищать льодком стежки,

Наковзані, веселі!

Ідуть додому два дружки,

Несуть обгорнуті книжки

У ранці та портфелі.

Давай-но з'їдемо з гори!

Санчат нема.

Портфель бери!

Портфель тріщить,

Та не біда,

Школяр, мов на коня, сіда.

А другий —

Ранець смик з ремня,

На ранці друга доганя!..

…Ідуть додому два дружки,

Несуть розідрані книжки,

І ще несе один дружок…

З портфеля ручку і замок,

А другий…

Тягне за кінці

Самі від ранця ремінці!..

На порожньому подвір'ї

У веснянім надвечір'ї

Домовлялися юннати

Дружно двір озеленяти:

Ми скопаєм

Шмат землі:

Ось — лопата,

Ось — граблі.

Тут розкрилиться кленок,

Там шумітиме дубок,

Буде лад — двір як сад!

Місяць справу відкладали,

Місяць саджанці шукали,

Принесли у двір дубки

І… схопились за чубки:

Ти не вмієш!