Ріццолі окинула оком залу для нарад. Її приголомшила моторошна схожість: зібрання втомлених детективів, теки й фотографії, розкидані по столу. Тихий голос психолога Лоренса Цукера, який запрошує їх на екскурсію у світ моторошної свідомості хижаків. І холод. Ріццолі найбільше запам’ятався холод у цій кімнаті. Те, як він проймав її до кісток і як німіли руки. І багато людей були тими самими: детективи Джеррі Сліпер і Даррен Кроу. І її напарник Баррі Фрост. Копи, з якими вона працювала під час розслідування справи Хірурга рік тому.
Інше літо, інше чудовисько.
Однак сьогодні в команді бракувало однієї людини. За цим столом не було детектива Томаса Мура, і Ріццолі сумувала за ним. За його спокійною впевненістю і витримкою. Під час розслідування справи Хірурга вони посварилися, але відтак їхня дружба ожила і відсутність Мура в команді відчувалася дуже гостро.
На його місці, на тому самому стільці, де зазвичай сидів Мур, тепер умостився чоловік, якому Ріццолі не довіряла: Гебріел Дін. Зайшовши до цієї зали, будь-хто одразу ж помітив би, що серед цих копів Дін — чужак. Він вирізнявся всім, починаючи від добре пошитого костюма до військової виправки. І всі відчували його осібність. Ніхто не розмовляв із Діном, він залишався мовчазним спостерігачем, людиною із ФБР, і мета його перебування тут становила таємницю.
— Секс із трупом — акт, про який більшість із нас ніколи навіть не думає, — вів далі доктор Цукер. — Однак такі практики часто згадуються в художній літературі, в історичних джерелах і в матеріалах численних кримінальних справ. Дев’ять відсотків жертв серійних убивць піддаються зґвалтуванням. Джеффрі Дамер, Генрі Лі Лукас і Тед Банді — усі ці серійні вбивці зізнавалися в некрофілії. — Доктор зупинив погляд на фотографіях розтину Ґейл Їґер. — Отже, немає абсолютно нічого дивного, що в піхві жертви було знайдено свіжий еякулят.
— Я думав, що таке чинять лише цілковиті психи, — озвався Даррен Кроу. — Аж такі божевільні, що ходять і белькочуть самі до себе. Так мені колись казав один психолог-криміналіст із ФБР.
— Некрофілію справді колись вважали ознакою вбивць із серйозними психічними розладами, — погодився Цукер. — Ідеться про психічно хворих людей, які живуть в іншій реальності. Багато хто із цих злочинців справді належить до категорії психічно хворих убивць, які не керуються жодною системою і не є ані нормальними, ані розумними. Вони так погано контролюють власні імпульси, що виказують себе. Лишають на місці злочину волосся, сперму, відбитки пальців. Таких піймати найлегше, бо вони не розуміють, що таке кримінальна відповідальність, або не зважають на неї.
— А в цьому разі?..
— Злочинець не є психічно ненормальним. Це цілком інший тип. — Цукер вийняв із теки фотографії з дому Їґерів і розклав їх на столі, а тоді подивився на Ріццолі. — Детективе, ви були на місці злочину.
Вона кивнула.
— Убивця діяв методично, — сказала Ріццолі. — Він узяв із собою все необхідне для злочину. Працював чисто. Майже не залишив зачіпок.
— Була сперма, — нагадав Кроу.
— Але не в такому місці, в якому ми мали б шукати. Ми взагалі могли її не помітити. Правду кажучи, ми мало не проґавили її.
— Яке у вас склалося загальне враження? — запитав Цукер.
— Він добре володіє собою. Розумний. Точнісінько як Хірург, — додала вона, помовчавши.
Цукер дуже пильно подивився на неї. Поруч із ним Ріццолі завжди почувалася незатишно. Його задумливий погляд немовби проймав її наскрізь. Однак, напевно, про Воррена Гойта подумали всі. Старий кошмар повторювався, і хтось іще, крім неї, мав це помітити.
— Погоджуюся з вами, — сказав Цукер. — Убивця добре володіє собою. Він діє за сценарієм ментальних об’єктів, як сказали б деякі психологи-криміналісти. Його поведінка спрямована не на те, щоб відчути задоволення тут і зараз? Ні. Його дії мають на меті дещо чітко визначене, а саме: досягнення абсолютного контролю над жіночим тілом. У нашому випадку: над тілом жертви, Ґейл Їґер. Убивця хоче володіти нею, використовувати її, навіть мертву. Силуючи її до статевого акту в присутності її чоловіка, він утверджує своє «право власності». Стає домінантом щодо них обох, чоловіка і дружини. — Цукер дістав фото розтину. — На мою думку, цікаво, що жертву не було спотворено чи скалічено. Усі кінцівки на місці. Якщо не зважати на природні процеси, характерні для ранньої стадії розпаду, можна сказати, що тіло в доволі доброму стані.
Читать дальше