Стівен Кінг - Кінець зміни

Правда?

Фредді не може зважитися на ризик вимкнути репітер, боячись, що знову прийде Брейді, але ж сайт?

— Тобі пиздець, падлюко! — каже вона й береться до клавіатури.

Не минає й тридцяти секунд, коли вона здивовано бачить на моніторі повідомлення: «Ця функція не дозволена». Фредді пробує знову, потім зупиняється. Наскільки вона розуміє, коли вона ще раз спробує щось зробити із цим сайтом — у неї накриється все: не тільки оця електроніка, а й банківські картки, рахунок, мобіла, навіть, блін, права водійські накриються. Якщо хтось уміє програмувати таку погань, то це тільки Брейді.

Йопть. Треба тікати звідси.

Вона вкине якісь шмотки у валізу, викличе таксі, поїде в банк і зніме всі гроші, які має. Вийде щось із чотири тисячі доларів (у глибині душі вона розуміє, що сума ближча до трьох тисяч). З банку — на автовокзал. За вікном кружляють сніжинки: схоже, буде велика заметіль — і, може, по сніжку вона швидко втече. Але якщо треба буде на вокзалі кілька годин кантуватися, вона перекантується. Чорт, та навіть спатиме там, нехай. Це все Брейді. Він розробив складний план, якийсь новий Джонстаун [55] Ідеться про масові самогубства сектантів у Джонстауні (Гаяна). Про цю подію і засновника секти «Храм народів» Джима Джонса йшлося вище. , і ті перероблені «заппіти» — лише частина задуму, і вона йому в цьому допомогла. Фредді не уявляє, як це все діятиме, але дізнаватися не хоче. Їй шкода тих, кого може затягти в «заппіт», кого штовхне на самогубство той дурний веб-сайт, хто не буде здатний замислитися, що ним хтось маніпулює, — але наразі вона має подбати про себе. Вона в себе одна.

Фредді якнайшвидше повертається до спальні. Витягає з шафи стару валізу — але тут їй бракує кисню, і від хвилювання й неглибокого дихання ноги стають немов гумові. Фредді вертається до ліжка, сідає на нього, опустивши голову.

Помалу, полегеньку, думає вона. Віддихайся. Не все одразу.

Тільки от через дурну спробу зламати той сайт вона не знає, скільки часу в неї лишилося. І тут з комода лунає пісенька «Boogie Woogie Bugle Boy» — і вона тихо зойкає. Фредді не хоче відповідати на дзвінок, але встає. Інколи краще знати.

Сніг лишається ще не надто густим, доки Брейді з’їжджає з федеральної автостради на виїзді номер 7, але на внутрішньоштатному шосе 79 — тепер він в отакій глушині — сипле вже сильніше. Покриття поки що мокре й чорне, але доволі скоро сніг нападає, а до того місця, де він надумав залягти й узятися до справи, й досі всі сорок миль.

Озеро Чарльз, думає він. Ось де почнеться веселуха.

І тут ноутбук Бабіно прокидається і подає триразовий сигнал — на це його налаштував Брейді. Адже береженого Бог береже. Він не має часу спинятися на узбіччі, коли треба мчати крізь цю чортову завірюху, але й не подивитися він собі дозволити не може. Онде попереду забита дошками будівля, на даху якої двоє металевих дівчат в іржавих бікіні тримають вивіску з написами «ПОРНОПАЛАЦ», «ХХХ» і «РОЗДЯГТИСЬ НЕ БОЇМОСЯ». Посередині ґрунтової парковки — тепер уже притрушеної сніжком — табличка «Продається».

Брейді заїжджає, зупиняє машину й відкриває ноутбук. Він повідомлення на екрані його пречудовий настрій дає помітну тріщину.

11:04 — НЕАВТОРИЗОВАНА СПРОБА

МОДИФІКУВАТИ / СКАСУВАТИ ZEETHEEND.COM

ВІДМОВЛЕНО

САЙТ АКТИВНИЙ

Він відкриває бардачок «малібу» — там лежить потяганий мобільник Ела Брукса: він завжди тримає його там. Це теж добре, а то Брейді забув взяти телефон Бабіно.

Ну що, подай на мене в суд, думає він. Ти нічого не пам’ятаєш, а я зайнятий.

Він не завдає собі клопоту ритися в контактах, просто набирає номер Фредді з голови. Від старих добрих часів «Discount Electronix» вона телефон не міняла.

Коли Ходжес перепрошує і виходить до туалету, Джером чекає, доки зачиняться двері, а тоді підходить до Холлі, яка стоїть коло вікна і дивитися на снігопад. Тут у місті ще світло, і сніжинки танцюють у повітрі наче всупереч законам тяжіння. Холлі знову схрестила на грудях руки так, щоб обхопити себе за плечі.

— Наскільки йому погано? — тихо питає Джером. — Щось він недобре виглядає.

— Це рак підшлункової залози, Джероме. Хіба може людина з таким виглядати добре?

— Він узагалі зможе цей день витримати, що скажеш? Бо він хоче, і, мені здається, від того йому стане легше.

— Ти хочеш сказати — від Хартсфілда? Від довбаного Брейді Хартсфілда. Навіть при тому, що він, довбись він, мертвий .

— Так, я це маю на увазі.